Поряд з Грін РіверГрупу 80-х з Сіетла Malfunkshun часто називають батьком-засновником феномена північно-західного гранжу. На відміну від багатьох майбутніх сіетлських зірок, хлопці прагнули до рок-зірки розміром з арену. Цю ж мету мав і харизматичний фронтмен Ендрю Вуд. Їхнє звучання справило глибокий вплив на багатьох майбутніх суперзірок гранжу початку 90-х.
Дитинство
Брати Ендрю та Кевін Вуд народилися в Англії, з різницею у 5 років. Але вони росли вже в Америці, на батьківщині батьків. Дуже дивно, але лідером у їхніх стосунках був молодший брат Ендрю. Заводила у всіх дитячих іграх та витівках, він з дитинства мріяв стати рок-зіркою. І у віці 14 років сколотив свою групу Malfunkshun.
Любовний рок Malfunkshun
Ендрю Вуд та його брат Кевін заснували Malfunkshun у 1980 році, а у 1981 році знайшли в особі Регана Хагара чудового барабанщика. Тріо створило сценічних персонажів. Ендрю став Лендрю «дитиною кохання», Кевін став Кевінштейном, а Ріган став Тандарром.
Ендрю був тим, хто безперечно привертав увагу місцевої сцени. Його сценічний образ був схожий на гриміли тоді Kiss. У довгому плащі, з білим макіяжем на обличчі, та з божевільним драйвом на сцені – такими запам'ятали шанувальники Malfunkshun Ендрю Вуда.
Витівки Ендрю, що межують з безумством, його неповторний голос зводили з розуму публіку. Гурт гастролював та збирав повні зали, хоча, зазначимо, особливо не піарив свої виступи.
Malfunkshun вловила і об'єднала різні впливи, такі як глем-рок, хеві-метал і панк. Але проголосила себе «групою 33» або групою противників 666. Це була відповідь на підроблений сатанинський рух у металі. Що найкумедніше, так це поєднання текстів, які проповідують любов у стилі «хіпі». Та й музика, яка всіма силами це спростовувала. Таким чином, учасники Malfunkshun самі визначали свій стиль як «любовний рок».
На піку слави Malfunkshun
Наркотики занапастили не одного рок-музиканта. Не минуло це лихо і засновника гурту, шебутного Ендрю. Він планував взяти від життя взяти все і навіть більше. До середини 80-х Ендрю значною мірою покладався на наркотики.
Таким чином хлопець підживлював створений ним самим образ рок-зірки та компенсував свою вроджену сором'язливість. У 18 років він уперше спробував героїн, майже одразу підхопив гепатит і у віці 19 років звернувся до клініки по допомогу.
1985 року Ендрю Вуд вирішив пройти курс реабілітації через свою героїнову залежність. Через рік, коли наркозалежність була переможена, група серед небагатьох представила кілька композицій для класичного альбому «Deep Six».
Через рік Malfunkshun була однією із шести груп, представлених на компіляції C/Z Records під назвою «Deep Six». Два треки групи, With Yo Heart (Not Yo Hands) і Stars-n-You, з'явилися в цьому альбомі. Разом із зусиллями інших піонерів північно-західного гранжу – Green River, Melvins, Soundgarden, U-Men та ін. Ця збірка вважається першим документом у стилі гранж.
Шалена популярність у Сіетлі, на жаль, не виходила далеко за межі міста. Вони продовжували грати до кінця 1987 року, коли Кевін Вуд вирішив залишити гурт.
Інші проекти Ендрю
Ендрю Вуд сформував Mother Love Bone у 1988 році. Це була ще одна сіетлівська група, яка грала глем-рок та гранж. Наприкінці 88 року вони підписують контракт із студією звукозапису PolyGram. Вже через три місяці виходить їхня дебютна міні-збірка «Shine». Альбом прихильно зустрінутий критиками та фанами, група вирушає до гастрольного туру.
У жовтні цього року виходить повноцінний альбом «Apple». На піку слави в Ендрю знову починаються проблеми з наркотиками. Ще один курс у клініці не дає результату. Улюбленець публіки помер від передозування героїну 1990 року. Група припинила своє існування.
Кевін
Кевін Вуд сформував кілька груп зі своїм третім братом Браяном. Браян весь час перебував у тіні своїх зіркових родичів, але як і вони, був музикантом. Брати грали гаражний рок та психоделію у таких проектах, як Fire Ants та Devilhead.
Ще один учасник гурту, Ріган Хагар, грав у кількох проектах. Пізніше заснував звукозаписний лейбл зі Стоуном Госсардом, який випустив єдиний альбом Malfunkshun.
Повернення на Олімп
За весь час свого існування гурт так і не випустив повноцінного альбому. "Return to Olympus", збірка студійних демозаписів Malfunkshun. Він був випущений колишнім товаришем по групі Стоуном Госсардом на його лейблі Loosegroove у 1995 році.
Через десять років вийшов документальний фільм під назвою «Malfunkshun: The Andrew Wood Story». Фільм про долю секс-символу Сіетла, талановитого вокаліста та автора пісень Ендрю Вуда. Картина дебютувала на Міжнародному кінофестивалі у Сіетлі.
У 2002 році Кевін Вуд вирішив реанімувати проект Malfunkshun. Спільно з Грегом Гілмором був записаний студійний альбом Her Eyes. Ще через чотири роки, у 2006, Кевін удвох із Ріганом Хагаром вирішили записати альбом, використовуючи пісні, написані Ендрю Вудом перед смертю, у 90 році.
Перед записом Вуд зв'язався зі співаком Шоном Смітом, щоб дізнатися, чи він зацікавлений у приєднанні до групи. За словами Кевіна, Сміту нещодавно наснився Енді Вуд, що було безперечним знаком. І наступного дня Шон уже був у студії.
До гурту додався басист Корі Кейн і з'явився альбом «Пам'ятник Малфункшуну». Крім нових, невідомих пісень, до нього увійшли вінтажні треки Love Child і My Love, модернізований трек Man of Golden Words Mother Love Bone.
