Майя Кристалінська – відома радянська артистка, співачка у жанрі естрадної пісні. 1974 року їй було присуджено звання народної артистки РРФСР.
Майя Кристалінська: Ранні роки
Співачка все життя була корінною москвичкою. Вона народилася 24 лютого 1932 року і прожила у Москві все життя. Батько майбутньої співачки був працівником Всеросійського товариства сліпих. Її головною роботою було створення різних ігор та кросвордів. Усі вони були надруковані у виданні «Піонерська правда» у середині минулого сторіччя.
У дівчинки рано було помічено схильність до вокалу. Ще за шкільних часів вона почала займатися у місцевому хорі. У 1950 році дівчинка закінчила школу і вступила до авіаційного університету (у Москві). Незважаючи на технічну професію, вона доклала багато зусиль для самодіяльності при інституті.
У Радянському Союзі всі, хто здобув вищу освіту, мали за розподілом відпрацювати деякий час там, куди їх визначила держава. Кристалінська була направлена до Новосибірського авіаційного заводу ім. Чкалова.
Після повернення до Москви (з ряду причин це сталося раніше терміну) дівчина влаштувалася на роботу в конструкторське бюро А. С. Яковлєва. Тут вона працювала деякий час, поєднуючи роботу та самодіяльність. Дівчина часто виступала на різноманітних конкурсах.
У 1957 році вона виступала на міжнародному фестивалі молоді, що відбувся у Москві. Виступ був вдалим і Майя стала лауреатом фестивалю. Через деякий час вона вийшла заміж. Її обранцем став Аркадій Арканов - відомий російський сатирик. Однак пара дуже швидко розлучилася.
Початок активної творчої діяльності
Беручи участь у різних конкурсах, Кристалінська поступово стала відомою у певних колах. На початку 1960 року їй запропонували записати пісню для фільму «Жага». Композиція увійшла до фільму та отримала назву «Два береги» і стала популярною. Цікаво, що спочатку її виконала інша співачка – перша версія деякий час звучала у фільмі. Однак пізніше творці вирішили перезаписати пісню з новою вокалісткою та вписали її ім'я у фінальні титри.
Після того, як пісня стала популярною, молода виконавиця отримала безліч гастрольних пропозицій. Різні ансамблі пропонували їй приєднатися як запрошена вокалістка. Дівчина прийняла кілька пропозицій. Зокрема, вона тривалий час виступала у складі оркестру Е. Рознера та ансамблю Є. Рохліна.
Одночасно були студійні записи, де Майя Володимирівна виконувала пісні різних авторів. Платівки випускали біля Радянського Союзу і добре продавалися. Майя стала справжньою знаменитістю.
Одним із найкращих прикладів, що візуалізують успіх, була пісня «Ми з тобою випадково в житті зустрілися» (вона була написана керівником ансамблю, в якому Кристалінська довго виступала, Є. Рохліним). Композиція стала дуже популярною та щодня звучала по радіо. Музика стала народною. У середині 1980-х вийшов однойменний альбом.
1961 року у 29-річної дівчини з'явилася пухлина (лімфатичні залози). Непростий курс лікування дозволив їй виступати і надалі. Але з того моменту неодмінним атрибутом у її одязі була косинка, яка приховувала слід на шиї, отриманий внаслідок променевого лікування.
У 1960-х років Олександра Пахмутова написала пісню «Ніжність», яка згодом стала легендарною. Її пізніше виконували багато знаменитих артисток, але першою стала саме Кристалінська у 1966 році. Як повідомляв пізніше, музичний редактор Чермен Касаєв, який був присутній під час запису, у співачки з'являлися сльози на очах під час першого прослуховування записаного матеріалу.
У тому ж році було проведено опитування глядачів по СРСР. За його результатами, більшість людей назвали Майю найкращим виконавцем естрадних пісень.
Подальша доля Майї Кристалінської
1960-ті роки ознаменовані для виконавиці значним успіхом у творчості. Проте наступне десятиліття стало переломним етапом. Після зміни керівництва на Державному телерадіомовленні багато музикантів потрапили до так званого «чорного списку».
Їхня творчість опинилася під забороною. Поширення платівок з піснями, а також виступи перед широкою публікою стали кримінальним злочином.
Майя Володимирівна потрапила до списку. Відтепер шлях на радіо та телебачення було закрито. Кар'єра на цьому не припинилася – знамениті композитори запрошували жінку для виступу на своїх концертах. Але цього було замало у тому, щоб повноцінно займатися творчістю.
З цього моменту доводилося виступати лише у невеликих регіональних центрах (необхідно було отримати дозвіл) та у сільських клубах. Так минули й останні роки життя співачки. Вона померла влітку 1985 року на тлі важкого загострення захворювання. Роком раніше померла і її кохана людина — Едуард Барклай (причиною був цукровий діабет).
Співачку і сьогодні часто згадують на різних творчих вечорах, виконують її найзнаменитіші пісні. Артистку називають справжнім символом доби.
