Luigi Cherubini - італійський композитор, музикант, педагог. Luigi Cherubini – головний представник жанру порятунку опери. Маестро більшу частину свого життя провів на території Франції, але своєю батьківщиною все одно вважає Флоренцію.
Опера порятунку – жанр героїчної опери. Для музичних творів представленого жанру відноситься драматична виразність, прагнення єдності композиції, об'єднання героїчних та жанрових елементів.
Музичними творами маестро захоплювалися як високопоставлені особи Франції, а й заслужені композитори. Опери Луїджі були не чужі простим людям. У своїх роботах він порушував соціальні та політичні проблеми того часу.
Дитячі та юнацькі роки
Маестро родом із Флоренції. Йому пощастило народитися у творчій сім'ї. Батько і мати приходили в непідробне захоплення предметами витонченого мистецтва. Сімейство вміло цінувати народне мистецтво та красу рідного містечка.
Глава сімейства здобув музичну освіту. Він працював акомпаніатором у театрі «Пергола». Луїджі Керубіні сміливо можна назвати щасливчиком. Іноді батько брав сина на роботу, де мав можливість спостерігати за діями, що відбуваються на сцені.
З раннього дитинства Луїджі вивчав нотну грамоту під керівництвом батька та гостей, які заходили в будинок. Батьки помітили, що син має особливий талант. Керубіні без особливих зусиль освоїв гру на кількох музичних інструментах. Він мав добрий слух і схильність до твору музичних творів.
Бажаючи для сина кращого життя, батьки відправили його до Болоньї до Джузеппи Сарті. Останній, вже мав статус уславленого композитора та диригента. Луїджі потоваришував з маестро, і з його дозволу відвідував меси у кафедральних соборах. Молодій людині також відкрили доступ до багатої бібліотеки Сарті.
Отримані знання він невдовзі застосував практично. Маестро почав написання музичних творів для кількох інструментів. Потім він зазіхнув на оперу. Незабаром він презентував публіці інтермеццо Ilgiocatore.
Творчий шлях композитора Luigi Cherubini
1779 року відбулася прем'єра геніальної опери «Квінт Фабій». Твір був поставлений в одному з театрів Франції. Луїджі, який ледь досяг повноліття, несподівано для знайомих та родичів досяг успіху та першої популярності. За виконану роботу композитор-початківець отримав значний гонорар.
Йому почали надходити замовлення із Європи. Луїджі випав шанс прославитися на весь світ. На запрошення Георга ІІІ він переїхав до Англії. У палаці монарха він прожив кілька місяців. У цей час він збагатив музичну скарбничку кількома дрібними творами.
Він зробив незаперечний внесок у розвиток італійської опери на той час. На сцені італійських театрів постановники ставили «опери-серіа», які мали попит в елітних колах. До популярних музичних творів 1785—1788 років слід віднести опери «Деметрій» та «Іфігенія в Авліді».
Переїзд композитора до Франції
Незабаром йому трапилася можливість деякий час пожити у Франції. Він скористався своїм становищем та до 55 років проживав на території цієї барвистої країни. У цей час він захоплюється ідеями Великої революції.
Луїджі приділив багато часу написанню гімнів та маршів. Він також складає п'єси, мета яких – залучення до соціально-політичної проблеми максимальної кількості людей. З-під пера маестро виходить «Гімн Пантеону» та «Гімн братерству». Музичні композиції ідеально ілюструють думки французів під час Великої революції.
Луїджі відійшов від канонів італійської музики. Маестро сміливо можна назвати новатором, оскільки він – «батько» такого жанру, як «опера-порятунок». У нових музичних творах він активно використовує методи, що з'явилися після «глюківських» музичних реформ. «Еліза», «Лодоиска», «Покарання» та «В'язня» – ці та безліч інших композицій, відрізняються ясністю, простою партією та закінченістю форм.
Невдовзі Луїджі знайомить публіку із твором «Медея». Оперу було поставлено на сцені французького театру «Фейдо». Глядачі тепло прийняли витвір композитора. Вони виділили речитативи та арії, які довірили виконати геніальному тенору П'єру Гаво.
Новий етап у житті маестро Luigi Cherubini
У 1875 році Луїджі разом із колегами засновує Паризьку консерваторію. Він дістався звання професора, проявивши себе, як справжній професіонал своєї справи.
Маестро навчав Жака Франсуа Фроманталя Галеві. Учень, під керівництвом талановитого композитора, написав низку творів, які принесли йому успіх та популярність. Жак вивчав ази композиції з посібників Керубіні.
Коли на чолі Франції опинився Наполеон, Луїджі вдалося зберегти зароблений великою працею статус. Проте подейкують, що новий головнокомандувач відверто не любив творчість Керубіні. Маестро довелося витратити чимало часу, щоб просунути твори «Пігмаліон» та «Абенсераги» до мас.
З настанням Реставрації Бурбонів маестро постраждав. Він міг писати великі музичні твори, тому задовольнявся написанням невеликих п'єс. Меса для коронації Людовіка XVIII і концертна увертюра 1815 виявилася гідно оцінена місцевою публікою.
Сьогодні ім'я Луїджі асоціюється із твором «Реквієм до мінор». Маестро присвятив композицію Луї Капете — останнього монарха «старого порядку». Композитор не міг обійти стороною тему величної молитви «Аве Марія».
Далі музична скарбничка маестро поповнилася ще однією безсмертною оперою. Йдеться про музичний твор «Маркіза де Бревільє». Презентація опери справила французьку публіку приголомшливе враження. Луїджі вдалося подвоїти популярність.
Подробиці особистого життя маестро
Подейкують, що композитор захоплювався теорією змови. Є факти, що він був членом масонської ложі. Це зобов'язувало маестро існувати у суспільстві потайних чоловіків. Можливо, саме з цієї причини жодних відомостей про його особисте життя Луїджі біографам досі не вдалося знайти.
Цікаві факти про композитора
- Він написав три десятки опер. Сьогодні на сцені театрів найчастіше можна насолодитися постановкою творів «Медея» та «Водовоз».
- Пік популярності маестро припав на 1810-ті роки.
- Остання опера Керубіні, "Алі-Баба" (Ali-Baba ou Les quarante voleurs) побачила світ у 1833 році.
- Творчість музиканта стала перехідною від класицизму до романтизму.
- Коли в 1818 Бетховена запитали, кого він вважає найбільшим з сучасних маестро, він відповів: «Керубіні».
Смерть маестро Luigi Cherubini
Останні десять років він провів на посаді керівника Паризької консерваторії. Також він зайнявся написанням трактату «Курс контрапункту та фуги». Багато часу Луїджі приділяв заняттям зі своїми вихованцями.
В останні роки життя він жив у будинку в центрі Парижа, тому після смерті його віднесли на цвинтар «Пер-Лашез». Його не стало 15 березня 1842 року. На похороні великого композитора прозвучав один із творів Керубіні.
