Неможливо недооцінити внесок композитора Johann Sebastian Bach у світову музичну культуру. Його композиції є геніальними. Він поєднував найкращі традиції протестантського хоралу з традиціями австрійської, італійської та французької музичних шкіл.
Незважаючи на те, що композитор творив понад 200 років тому, інтерес до його багатої спадщини не знизився. Композиції композитора використовують у постановках сучасних опер та спектаклів. Більше того, їх можна почути в сучасних кінофільмах і серіалах.
Johann Sebastian Bach: Дитинство та юність
Автор народився 31 березня 1685 року на території маленького міста Ейзенах (Німеччина). Його виховували у багатодітній сім'ї, яка налічувала 8 дітей. Себастьян мав усі шанси на те, щоб стати відомою особистістю. Глава сімейства також залишив по собі багату спадщину. Амброзіус Бах (батько музиканта) був найпопулярнішим композитором. У їхньому роді було кілька поколінь музикантів.
Саме глава сімейства навчав свого сина нотній грамоті. Отець Йоганна забезпечував численне сімейство організацією світських заходів та грою у церквах. З раннього дитинства Бах-молодший співав у церковному хорі та вмів грати на кількох музичних інструментах.
Коли Баху виповнилося 9 років, він пережив сильне емоційне потрясіння через смерть матері. За рік хлопчик став круглим сиротою. Йоганну було нелегко. Його виховував старший брат, який невдовзі визначив хлопця до гімназії. У навчальному закладі він вивчав латину, богослов'я та історію.
Незабаром він опанував гру на органі. Але хлопчикові завжди хотілося більшого. Його інтерес до музики був схожий на шматок хліба для голодної людини. Потай від старшого брата молодий Себастьян брав композиції та переписував ноти у свій зошит. Коли опікун побачив, чим займається його брат, то залишився незадоволений такими витівками і просто відібрав чернетку.
Йому довелося рано подорослішати. Щоб здобути собі на їжу в підлітковому віці, він влаштувався на роботу. Крім того, Бах з відзнакою закінчив вокальну гімназію, після чого хотів вступити до вищого навчального закладу. Йому не вдалося вступити до університету. Усьому виною — брак грошей.
Творчий шлях музиканта Johann Sebastian Bach
Після закінчення навчального закладу він влаштувався працювати до герцога Йоганну Ернсту. Деякий час Бах радував свого господаря та його гостей чудовою грою на скрипці. Незабаром музикантові набридло це заняття. Він захотів відкрити нові горизонти. Він обійняв посаду органіста у церкві Святого Боніфація.
Бах був у захваті від нової посади. З семи днів три він працював, не покладаючи рук. Решту часу музикант присвячував розширенню власного репертуару. Саме тоді він написав значну кількість органних композицій, каприччіо, кантати та сюїти. Через три роки він залишив посаду та виїхав з міста Арнштадт. В усьому винні — непрості стосунки з місцевою владою. У цей час Бах багато мандрував.
Той факт, що Бах наважився надовго залишити роботу в церкві, розлютив місцеву владу. Церковники, які й так ненавиділи музиканта за його індивідуальний підхід у створенні музичних творів, організували йому принизливі розбирання за звичайну поїздку до Любеку.
Це маленьке місто музикант відвідав не просто так. Справа в тому, що там мешкав його кумир Дітріх Букстехуде. Бах із юності мріяв почути імпровізовану гру на органі саме цього музиканта. Себастьян не мав коштів, щоб сплатити поїздку в Любек. Йому нічого не залишалося робити, як піти до міста пішки. Композитор був настільки вражений грою Дітріха, що замість запланованої подорожі (тривалістю один місяць) він пробув там три місяці.
Після того, як Бах повернувся до міста, йому вже готували справжню облаву. Він вислухав звинувачення на свою адресу, після чого вирішив залишити це місце назавжди. Композитор вирушив до Мюльхаузена. У місті він влаштувався працювати органістом у місцевий церковний хор.
Влада душі не сподівалася в новому музиканті. На відміну від попередньої влади, тут його приймали тепло та райдужно. Більше того, місцеві жителі були приємно здивовані творами відомого маестро. У цей час він написав прекрасну урочисту кантату «Господь — мій цар».
Зміни у житті композитора
За рік йому довелося переїхати на територію Веймара. Музиканта прийняли на роботу до герцогського палацу. Там він працював придворним органістом. Саме цей період біографи вважають найбільш плідним у творчій біографії Баха. Він писав безліч клавірових та оркестрових композицій. Але, найголовніше, композитор використовував динамічні ритми та гармонійні схеми під час написання нових композицій.
Приблизно тоді ж маестро почав працювати над знаменитою збіркою «Органна книжечка». До представленої збірки увійшли хоральні прелюдії для органу. Крім того, він презентував композицію «Пассакалія-мінор» та два десятки кантат. У Веймарі він став культовою особистістю.
Баху захотілося змін, тому в 1717 він попросив милості у герцога, щоб залишити його палац. Бах обійняв посаду у князя Ангальта-Кетенського, який чудово знався на класичних композиціях. З цього моменту Себастьян писав композиції світських заходів.
Незабаром музикант обійняв посаду кантора хору Святого Хоми у церкві Лейпцигу. Тоді ж він ознайомив шанувальників із новою композицією «Пристрасті за Іваном». Незабаром він став музичним директором кількох міських церков. Тоді він написав п'ять циклів кантат.
У цей час Бах писав композиції до виконання у місцевих церквах. Музикантові хотілося більшого, тому він написав композиції ще й для світських заходів. Незабаром він обійняв посаду керівника музичної колегії. Світський ансамбль кілька разів на тиждень влаштовував двогодинний концерт у Циммерманському закладі. Саме цей період Бах написав більшість світських творів.
Спад популярності композитора
Незабаром популярність відомого музиканта почала зменшуватись. Була пора класицизму, тож сучасники відносили композиції Баха до старомодних. Незважаючи на це, молоді композитори все одно цікавилися композиціями маестро, навіть дорівнювали йому.
В 1829 композиціями Баха знову почали цікавитися. Музикант Мендельсон у центрі Берліна організував концерт, де звучала пісня знаменитого маестро «Пристрасті Матвій».
"Музичний жарт" - одна з найулюбленіших композицій сучасних шанувальників класичної музики. Ритмічна та ніжна музика сьогодні звучить у різних варіаціях на сучасних музичних інструментах.
Подробиці особистого життя
У 1707 році відомий композитор одружився з Марією Барбарою. Сім'я виховувала сімох дітей, до повноліття дожили не всі. Троє дітей померли ще в дитинстві. Діти Баха пішли стопами знаменитого батька. Через 13 років після щасливого шлюбу дружина композитора померла. Він овдовів.
Бах недовго перебував у статусі вдівця. При дворі герцога він познайомився із чарівною дівчиною, яку звали Ганна Магдалена Вільке. За рік музикант запропонував жінці вийти за нього заміж. У другому шлюбі у Себастьяна народилося 13 дітей.
В останні роки свого життя сім'я для Баха стала справжньою втіхою. Він насолоджувався суспільством чарівної дружини та дітей. Себастьян писав для сім'ї нові композиції та влаштовував імпровізовані концертні номери. Його дружина добре співала, а сини володіли грою на кількох музичних інструментах.
Цікаві факти про композитора
- На території Німеччини встановлено 11 пам'яток на згадку про музиканта.
- Найкраща колискова для композитора - музика. Він любив спати під музику.
- Його не можна було назвати поступливою і спокійною людиною. Він часто виходив із себе, міг навіть підняти руку на своїх підлеглих.
- Музиканта не можна назвати гурманом. Наприклад, він любив їсти оселедцеві голови.
- Баху необхідно було лише раз прослухати мелодію, щоб на слух відтворити її.
- Він мав абсолютний слух і гарну пам'ять.
- Першою дружиною композитора стала кузина.
- Він знав кілька іноземних мов, а саме англійську та французьку.
- Музикант працював у всіх жанрах, окрім опери.
- Композиції композитора любив Бетховен.
Смерть композитора Johann Sebastian Bach
Останніми роками зір відомого маестро погіршувався. Він не міг записувати навіть ноти, і це робив для нього його родич.
Бах ризикнув і ліг на операційний стіл. Дві операції, що їх провів місцевий офтальмолог, були вдалими. Але зір у композитора так і не покращав. Через деякий час йому стало гірше. Баха не стало 18 липня 1750 року.
