Незабутній Юродивий із фільму «Борис Годунов», могутній Фауст, оперний співак, двічі удостоєний Сталінської премії та п'ять разів нагороджений орденом Леніна, творець та керівник першого та єдиного ансамблю опери. Це Іван Семенович Козловський — самородок із українського села, який став кумиром мільйонів.
Батьки та дитинство Івана Козловського
Майбутній відомий артист народився 1900 року під Києвом. Своїми талантами Іван був схожий на батька та матір. Селян музиці ніхто не навчав, вона була у них у крові, успадкована від пращурів. Батьку Івана, Семену Йосиповичу, легко давалася будь-яка мелодія, він міг віртуозно зіграти її на віденській гармоніці. А у мами, Ганни Герасимівни, був сильний та мелодійний голос.
Викладачі відзначили в Івана талант та старання. Йому навіть було дозволено проводити уроки з музики в одній шкільній групі. Семен та Ганна сподівалися на те, що після школи при монастирі син продовжить навчання у семінарії. Однак хлопець цього не хотів.
Іван Козловський: Перша доросла сцена
1917 року Іван став студентом музично-драматичного інституту. Викладачі, почувши його тенор, вирішили навчати безплатно. Після закінчення інституту Іван Козловський вирішив присвятити себе службі в армії. У Червоній армії частиною, куди пішов добровольцем майбутній соліст оперної сцени, командував колишній царський полковник, який чудово знався на музиці.
Почувши спів Козловського, полковник, уражений талантом хлопця, переговорив із комісаром частини. І Козловського направили на службу до Полтавського музично-драматичного театру. Саме під час армійської служби відбувся дебют Козловського на оперній сцені. Якось захворів артист місцевого театру, і випускника музичного інституту попросили врятувати.
Кар'єра: зіркові ролі та перемоги Івана Козловського
Музичний вихор «підхопив» Івана Козловського, щоби не випускати до кінця його днів. З 1923 по 1924 р. талановитий виконавець виступав на харківській оперній сцені, потім у Свердловській опері. Коли контракт із уральським театром закінчився, Козловський став москвичем. 1926 року Великий театр придбав нового соліста. А тенор Козловського звучав в операх «Травіату», «Снігуронька» та ін.
1938 відзначений особливою подією. Задля популяризації класичних композицій він створив Держансамбль опери СРСР. Це була спроба наблизити класичну музику до звичайної публіки, якій ближча естрада. Ця робота відзначена Сталінською премією.
Військовий та післявоєнний час
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Козловський та його колеги вважали своїм обов'язком підтримати бійців, котрі боролися батьківщину. Концерти на фронті та у шпиталях, запис радіопостановок — це був внесок зірок оперної сцени у перемогу радянського народу над фашизмом. В 1944 завдяки старанням Козловського і диригента Свєшнікова з'явився хор хлопчиків, який потім став училищем.
Коли закінчилася Велика Вітчизняна війна, він знову блищав на сцені великої опери. І його юродивий у «Фаусті» знову захоплював шанувальників таланту артиста. А співака було нагороджено черговою Сталінською премією. Йосип Сталін високо оцінив артиста та любив насолоджуватися голосом Козловського. Іноді артиста навіть уночі могли викликати до генералісимуса, бо Йосип Віссаріонович хотів послухати чудовий тенор.
1954 року Козловський залишив Великий театр. Іван Семенович тепер займався іншою справою. Він багато часу проводив у гастролях країною Рад. А також займався збиранням фольклору та старовинних романсів. До речі, саме Козловський перший виконав романс «Я зустрів вас…». Партитуру з музикою Леоніда Малашкіна співак випадково виявив у букіністичній крамниці.
У повоєнні роки співак знявся у кількох фільмах, його активності вистачало не лише на музику, а й на кіно. А в рідній Мар'янівці 1970 року прославлений оперний співак вирішив відкрити школу для юних музикантів.
Сімейне життя артиста Іван Козловський
Першою дружиною його була Олександра Герцик, полтавська примадонна. Олександра була старша на 14 років. Однак це не завадило Іванові втратити голову від щастя бути поряд із цією балериною. Через 15 років Козловський зустрів іншу жінку, з якою захотів пов'язати життя. Декілька років Козловський, люблячи актрису Галину Сергєєву, продовжував жити з Герциком, поки розумна жінка сама не запропонувала йому свободу.
З Галиною Сергєєвою шлюб тривав кілька років. Галина народила двох дочок, проте міцній родині не вийшло. Галину засмучувало те, що Козловський був уважним до прохань сторонніх людей. А їй подарунків ніколи не дарував. Він вважав, що дружині належить жити скромно і виконувати вимоги чоловіка. Це дратувало і сердило актрису. І одного разу вона пішла від Козловського. Кинутий чоловік більше не одружився. Тепер усе його життя наповнювала лише музика.
Спадщина Івана Козловського
Гастролював та виступав із концертами Іван Семенович Козловський до 87 років. Окрім концертної діяльності, він займався літературною творчістю. Його мемуари було видано за рік до смерті оперного співака, 1992 року.
Іван Козловський помер 21 грудня 1993 року. Рідні Козловського після смерті виконавця заснували фундацію його імені. Ця організація підтримувала артистів, які роблять перші кроки на шляху успіху. У Росії щорічно проводили фестиваль імені І. С. Козловського, на який з'їжджалися молоді тенори, щоб продемонструвати свою майстерність.
