Немеркнуча популярність — мета будь-якого музичного гурту. На жаль, досягти цього не так просто. Жорстку конкуренцію, тренди, що швидко змінюються, не всі витримують. Про бельгійську групу Hooverphonic сказати цього не можна. Колектив уже 25 років впевнено тримається "на плаву". Доказом цього є не лише стабільна концертна, а також студійна діяльність, а й висування як учасник міжнародного музичного конкурсу.
Початок творчого шляху гурту Hooverphonic
Музичний колектив Hooverphonic створений у 1995 році у Фландрії. Три друзі — Франк Дюшан, Алекс Калльє, Реймонд Гірц давно створювали та відтворювали ритмічні мелодії, але не наважувалися вийти на публіку.
Франк Дюшан грав на клавішних інструментах, соло, Алекс Калльє був бас-гітаристом, займався програмуванням мелодій, а Реймонд Гірц доповнював звучання за допомогою стандартної гітари.
Музиканти вирішили запросити до складу гурту вокалістку. Цю роль спочатку виконувала Лесьє Садоній. Дівчина на той момент навчалася в Академії драматичного мистецтва. Нова функція стала нею можливістю заявити себе. Але Лесьє не стала надовго пов'язувати свою професійну діяльність із групою.
Складнощі з назвою
Спочатку хлопці поспішили назвати колектив Hoover. Цікава ідея виникла зненацька. Один із учасників повідомив про те, що їхня музика засмоктує, як пилосос. Весь склад групи з наснагою підтримав таке порівняння.
Через два роки діяльності довелося змінити назву. Цьому сприяла низка факторів. По-перше, невдоволення висловлювала відома однойменна компанія з випуску пилососів. По-друге, у колективі були зміни: групу залишила перша солістка. До первісної назви було вирішено додати phonic – звуковий, акустичний.
На початку творчої діяльності гурт Hooverphonic виконував музику, яку відносили до жанру тріп-хоп. У цьому хлопці не прагнули створювати однорідне звучання. У композиціях гурту швидко стали чути нотки року. Експерти називають музикантів різноплановими виконавцями, здатними багато на що.
Перші досягнення гурту Hooverphonic
Дивно, але перший записаний сингл Hooverphonic одразу помітили. Композиція 2 Wicky (1996) стала саундтреком до фільму Stealing Beauty відомого Бернардо Бертолуччі. Ця ж пісня 1997 року звучала у фільмі I Know What You Did Last Summer.
А також у 2004 році у постановці Heights. Гурт, натхненний успіхом, записав перший альбом. На платівці A New Stereophonic Sound Spectacular є неповна дюжина композицій. Після цього музиканти організували гастрольне турне країнами Європи та Америки.
Перші кадрові перестановки
Після трьох місяців життя «на валізах» Лесьє Садоній повідомила про звільнення з групи. Дівчина не витримала надміру активного ритму діяльності. Вона не хотіла пов'язувати себе зобов'язаннями участі у різних шоу, відвідуваннями різноманітних заходів.
У березні 1997 року до гурту приєдналася нова вокалістка – юна Хейке Арнарт. На той момент дівчині було лише 17 років. Коли солістці виповнилося 18 років, було підписано контракт. У 1998 році гурт випустив новий студійний альбом Blue Wonder Power Milk. У записі пісень Eden та Club Montepulciano тут знову брала участь Лесьє Садоній. Після виходу цієї збірки про звільнення з колективу повідомив Франк Дюшан.
Нові альбоми гурту Hooverphonic — внесок в історію
Міленіум став доленосним роком для гурту. Колектив записав нову збірку The Magnificent Tree. Майже половина синглів із цієї платівки дотепер залишається найпопулярнішою. Головним у групі тепер став Алекс Калльє.
Результатом посиленого розвитку стало зміцнення позицій групи. Цьому багато в чому сприяв новий альбом Presents Jackie Cane, записаний 2002 року. Оновлене звучання, цікаву подачу матеріалу гідно сприйняли слухачі.
Група Hooverphonic у 2000 році записала пісню для майбутньої церемонії відкриття чемпіонату Європи з футболу. Підготовка до події саме проходила у столиці Бельгії. Композиція Visions набула статусу візитної картки ігор, колектив став користуватися величезною популярністю.
Спроби «оживити» діяльність
Більшість поточного десятиліття у групі не відбувалося серйозних подій. Гурт Hooverphonic намагався додати нововведення. У 2003 році хлопці записали оркестровий альбом із живим звуком та синглами попередніх років. Sit Down and Listen to Hooverphonic припускали як репетиційний для виступів. У 2005 році новий альбом гурт записав на власній студії. У піснях чути нову концепцію, а в альбомі The President of LSD Golf Club (2007) – рок.
Знову зміни у складі
У 2008 році Хейке Арнарт покинула групу, вирішивши зайнятися кар'єрою у сольному виконанні. Пошук нового голосу для колективу тривав два роки. У 2010 році запис нового альбому The Night Before відбувся за участю нової солістки: Noémie Wolfs. Увага до групи одразу підвищилася. Новий альбом швидко набув «платинового» статусу.
Наомі Вулфс пішла зі складу у 2015 році. У записі альбому In Wonderland, який вийшов 2016 року, брали участь різні солісти. Пошук був не лише серед жіночих, а й чоловічих голосів. Лише у 2018 році колектив визначився з новою постійною солісткою. Їй стала Лука Крейсбергс. Дівчина співала під час запису альбому "Looking For Stars".
Участь у конкурсі «Євробачення»
Восени 2019 року стало відомо про те, що Бельгію на конкурсі «Євробачення-2020» представлятиме група Hooverphonic. Епідеміологічна ситуація у світі не дозволила події відбутися. Концерт перенесли наступного року. Оголошено, що гурт Hooverphonic з піснею Release Me представить Бельгію в Роттердамі в 2021 році.
Творчі пошуки, зміни у складі колективу не вплинули негативно на популярність. Творчість гурту Hooverphonic залишається затребуваною. Нині жанр групи зараховують до стилю лаунж. Шанувальники високо оцінюють заслуги та амбіції колективу.
Група Hooverphonic у 2021 році
2021 року стало відомо, що колектив представить свою країну на пісенному конкурсі «Євробачення». У Роттердамі музиканти презентували на сцені музичний твір The Wrong Place.
Представлена пісня входить до нового лонгплею музикантів Hidden Stories, який колектив представив 7 травня 2021 року. Збірник був записаний за участю Г. Арнарт, яка замінила Люку Крейсбергс.
18 травня з’ясувалося, що колектив пройшов у фінал. 22 травня стало відомо, що музиканти посіли 19 місце.
