Американський пауер-поп-гурт Hazel був створений у День Святого Валентина у 1992 році. На жаль, вона проіснувала зовсім недовго – напередодні Дня всіх закоханих 1997 року стало відомо про розпад колективу.
Так, святий покровитель закоханих двічі відіграв важливу роль у становленні та розпаді рок-групи. Але, незважаючи на це, яскравий відбиток в американському гранж-руху хлопці встигли залишити.
Створення Hazel та учасники колективу
Рок-квартет був заснований у Портленді (штат Орегон) у складі чотирьох учасників:
- Jody Bleyle (ударні, вокал);
- Pete Krebs (гітара, вокал);
- Brady Smith (бас-гітара);
- Fred Nemo (танцюрист).
Родзинкою новоспеченого Hazel було те, що на ударниках працювала дівчина, а один із четвірки був танцюристом. Він влаштовував під час концертів на сцені справжнісінький епатаж.
Крім цього, музиканти привертали увагу публіки незвичним для року поєднанням жіночого та чоловічого вокалів. Це надавало композиціям, що виконуються, особливої мелодійності. Через таку особливість творчий колектив був зарахований музичними критиками до пауер-попа. Траплялося, що Pete та Jody виконували свої партії у різних тональностях, і їхні голоси дивовижним чином поєднувалися та мелодійно зливались один з одним.
А в музичному плані композиції були досить прості. Грунтувались на трьох акордах і оспівували банальні теми. Наприклад, "Everybody's Best Friend" - засмучення від розлучення з коханою людиною або "Day Glo" - передавало відчуття хвилювання перед зустріччю з малознайомою дівчиною. Але саме такі тексти та музика були близькі та зрозумілі молоді.
Барвисті вистави Hazel на концертах
Знаменитою фішечкою колективу був Фред Немо, який одягається зухвало та химерно. Цей громила-бородач не співав і не грав, але влаштовував на сцені справжні Содом та Гоморру. Його шалені танцювальні па супроводжувалися вилазками на підсилювачі та інші речі, що підносяться, та інструменти.
При цьому велетень розмахував важкими предметами, чим доводив публіку до шаленства. Лоскотів нерви від страху, що все це від одного необережного руху може полетіти до зали. А якщо врахувати, що темп деяких композицій був досить швидким, то дійство справді перетворювалося на справжнє божевілля.
Hazel встигли випустити кілька кліпів, видати два альбоми Toreador of Love і Are You Going To Eat That. Критики високо оцінили ці роботи. Але це не вплинуло на перебіг історії. У рік закриття гурту на світ з'явилася платівка Airiana з 5 пісень. Сварки та непорозуміння між учасниками колективу призвели до його розпаду.
13 лютого 1997 року хлопці дали останній концерт у Портленді та помахали фанатам ручкою. Щоправда, після цього ще збиралися разом через рік і кілька разів виступили. Але порозуміння між собою не знайшли.
Імена всіх учасників Hazel були вписані в Зал слави музики штату Орегон у 2003 році, незважаючи на те, що дискографія колективу склала всього 12 робіт. Як вони будували свої кар'єри поодинці:
Jody Bleyle
Вокалістка та ударник Джоді віртуозно володіє ще й грою на бас-гітарі. Але в Hazel показати свою гітарну майстерність їй не вдалося. До участі в американському альтернативному рок-гурті дівчина грала в музичному гурті Lovebutt. Це було у ті далекі часи, коли вона навчалася у Reed College.
Через рік після появи рок-групи Hazel Блейл паралельно організувала жіночу групу Team Dresch, у складі якої, крім неї, були ще Донна Дреш і Кайя Вілсон.
Під лейблом Free To Fight, власницею якого є Блейл, виходили альбоми Hazel, Team Dresch та інших виконавців. Після випуску кількох синглів та платівки, жіноча група розпалася слідом за Hazel. Вже з іншими дівчатами невгамовна Jody Bleyle створила новий гурт Infinite.
З 2000 року вона стала виступати разом із братом, організувавши колектив Family Outing. У 2004-2005 роках грала на бас-гітарі у групі Prom. Але довелося перервати виступи через вагітність однієї із учасниць. У цей час вийшов сольний альбом виконавиці «Lesbians on Ecstasy».
Team Dresch возз'єдналися для виступу на фестивалі Homo-A-Go-Go, після чого дали кілька концертів та навіть гастролювали разом. Зараз Джоді живе у Лос-Анджелесі.
Pete Krebs
Другий вокаліст до появи Hazel вважався сольним виконавцем. Після розпуску рок-групи співпрацював з багатьма музичними колективами і випустив у 1997 році сольний альбом «Western Electric». Він захопився мотивами циганського джазу.
З 2004 по 2014 грав у The Stolen Sweets. Нічого спільного з Hazel ця група не мала, більше наслідуючи манеру Boswell Sisters з 30-х років.
Кребс залишився жити у Портленді, даючи уроки гри на гітарі. На запрошення виступає із різними групами.
Fred Nemo
Після розпаду Hazel Фред захопився їздою велосипедом і навіть став активістом у Портленді. Крім цього, він тривалий час виступав із Тарою Джейн О'Нейл.
Brady Smith
Колишній бас-гітарист зав'язав із музикою назавжди, ставши солідною людиною. З іншими рок-колективами більше не співпрацював. Він керує новаторською школою у Бронксі (штат Нью-Йорк).
Ось так яскраву зірку на небосхилі американського року загасили дрібні чвари і розбрати. Адже якби хлопці залишилися разом, могли б досягти небувалих висот. Принаймні вони мали всі передумови для цього – талант, креатив, творче мислення.
