Талановитий співак Горан Каран народився 2 квітня 1964 року у Белграді. Перш ніж піти в сольне плавання, він був учасником групи Big Blue. Також конкурс "Євробачення" не пройшов без його участі. З піснею Stay він посів 9 місце.
Шанувальники називають його наступником традицій музики історичної Югославії. На початку кар'єри його пісні були схожі на рок, згодом на поп-музику.
Кожен його музичний шедевр тонко розкриває особливості балканського шансону.
Початок кар'єри Goran Karan
На початку 1980-х Горан Каран був незамінним учасником у групах Big Blue, Zippo. Вже 1995 року одну з пісень визнали світовим хітом. Паралельно він отримав головну роль у мюзиклі «Сараєвський круг».
Наступні півроку разом із гуртом Big Blue він їздив на гастролі до Німеччини, Франції, Італії, США та Австрії. Однією музикою «ситий не будеш», тому Горан зіграв головну роль у мюзиклі Rock It («Рок — це») у театрі Ronacher у Відні.
У 1999 році вийшов перший сольний альбом, який мав величезну популярність у слухачів. Кавер-версії на його роботи були на слуху абсолютно у всіх.
У цей же час відбувався найпрестижніший хорватський фестиваль, на якому він здобув чергову перемогу з піснею «Вікно у двір».
Шлях артиста до визнання
В опитуванні «Вільна Далмація» його назвали «Співач року», а також на виборах та голосуваннях багатьох інших газет та радіостанцій у Хорватії розділили цю думку.
Він виступав із мюзиклом «Сараєвський круг» 8 разів у концертному залі імені Ватрослава Лисинського в Загребі, двічі — у Posthof у Лінці та в Theater an der Wien у Відні.
Навіть був відомий телевізійний запис концерту в Перистилі на фестивалі «Спліт» (влітку 1999 він був номінований на премію всесвітнього телевізійного фестивалю «Золота троянда Монтре»).
Горан Каран провів успішне турне західним узбережжям Сполучених Штатів та ознаменував закінчення туру «Як я тебе не люблю» видовищним концертом на площі Бана Йосипа Елачича в Загребі, трансльованим телебаченням та хорватським радіо.
Співак посів перше місце на конкурсі «Дора 2000» із піснею «Коли ангели засинають». Далі він представляв Хорватію на конкурсі "Євробачення" у Стокгольмі. Там успіх був не таким приголомшливим, він посів 9 місце.
На престижній музичній церемонії «Порін 2000» тричі удостоєний премій у таких номінаціях, як: «Найкращий розважальний музичний альбом», «Найкраще чоловіче вокальне виконання» та «Найкращий вокальний супровід» (дует з Олівером Драгоєвичем).
Для нової звукозаписної компанії «Кантус» у липні 2000 року Каран випустив рекламний сингл з піснею «Я лише бродяга». З цією композицією артист виступав на фестивалі «Мелодії хорватської Адріатики-2000» та отримав нагороду «Золотий голос».
Він та композитор Зденко Ранджик зібрали ідентичну «виграшну» спільну команду, як і в першому альбомі, і записали платиновий шедевр.
У тому ж році він виступив на Zagreb Festival, гастролював Хорватією (зі спеціальною серією концертів «Бродяга»), Словенії, Швейцарії, Німеччини, Франції та Словаччини.
Popулярність
2001 року альбом «Бродяга» успішно потрапив до Туреччини. Пісня «Залишся зі мною» посіла 1-шу позицію у турецьких топ-чартах.
Наприкінці року він кілька разів виступав у рамках рекламного туру турецької версії шоу «Big Brother».
Popулярність та визнання стрімко збільшувалися, проводили щоденні інтерв'ю з 10 телеканалами та журналом Cosmopolitan. Композиція «Залишся зі мною» вже досягла берегів Південної Кореї, Китаю.
Наприкінці червня 2001 року він випустив новий альбом із найгучнішими хітами та двома новими композиціями «Далматинські сльози».
Наприкінці червня 2002 року платівка була розпродана золотим тиражем. Завдяки його заголовній пісні він удостоєний нагороди "Золотий голос" на фестивалі "Мелодії хорватської Адріатики-2001".
Тур по Канаді
2003 рік розпочався з туру Канадою, за яким пішли гастролі Австралією, Новою Зеландією та підготовка до великої ролі в хорватському мюзиклі Зденка Ранджика «Гргур».
2004 року співак отримав другий приз від журі на фестивалі «Спліт» з піснею «Я все дізнаюся», на міжнародному фестивалі «Сан Рок» у дуеті з Іваном Банфіком. Композиція «Кохання, яке мені потрібно щодня» посіла 2-е місце.
Наступні кілька місяців були дуже вдалими. Завдяки пісні «Роза» артист отримав нагороди на двох престижних фестивалях — «Спліт» та «Сонячні скелі» у Герцеговині.
Радіослухачі із Сербії композицію «Не відправляй корабель» оголосили найкращою на радіофестивалі всіх часів.
2006 року Горан відновив концертну діяльність.
На престижному Далматинському фестивалі шансону, що проходить у Шибеніку, удостоєний приз глядацьких симпатій.
Горан Каран продовжував збирати повні зали на концертах у країнах колишньої Югославії.
Здобув дві нагороди на Хорватському радіофестивалі з піснею «Вітер мій», яку обрали радіослухачі з Чорногорії, Боснії та Герцеговини.
У травні 2008 року вийшов шостий сольний альбом «Дитя кохання». Усі попередні п'ять альбомів продавали у золотому тиражі. На менше Каран, мабуть, не згоден. Якщо підкоряти, то шедевральною музикою й усіх до одного.
Він був ініціатором та співорганізатором великого гуманітарного заходу на стадіоні «Полюд».
