Серед шанувальників важкої музики існує думка, що одними з найяскравіших і найкращих представників гітарної музики за всіх часів були вихідці з Канади. Звісно, знайдуться противники цієї теорії, які обстоюють думку про перевагу німецьких чи американських музикантів. Але величезною популярністю на пострадянському просторі мали саме канадці. Колектив Finger Eleven - яскравий приклад.
Створення гурту Finger Eleven
Все почалося в 1994 році в невеликому містечку Берлінгтон, що недалеко від Торонто. Ті, хто нещодавно закінчив навчатися в середній школі Sean, Skott Anderson і мріяв про підкорення музичної сцени запросив друзів (Ріка Джекетта, Джеймса Блека і Роба Гомерманна) створити колектив. Група, що утворилася, отримала назву Rainbow Butt Monkeys і приступила до репетицій.
Перші концерти хлопці давали у місцевих пабах. Дуже швидко талановиті підлітки помітили продюсерами лейбла Mercury Records. Робота із професіоналами швидко навчила хлопців студійній майстерності. Потім вийшла їхня дебютна робота Letters from Chutney. Композиції з альбому стали хітами на радіо та телебаченні.
1997 року музикантам захотілося щось змінити у своєму житті. Вони вирішили стати трохи серйознішими, визнавши, що перший досвід, хоч і був вдалим, але ідеальним не був. Згадавши слова однієї з раніше написаних пісень, Скотт запропонував змінити назву колективу на Finger Eleven, що було прийнято одноголосно. Цього ж року колектив випустив другий студійний альбом Tip, що вийшов під лейблом Mercury/Polydor Records.
перші успіхи
Через рік у колективі помінявся барабанщик. Новим ударником став Richard Beddo, який миттєво влився в колектив. На підтримку альбому, що вийшов, колектив гастролював Америкою, змінивши лейбл на Wind-up Records, дочірнє підприємство знаменитої компанії Sony. Музикантів у турі супроводжували такі колективи, як The Killjoys, I Mother Earth, Fuel та Creed. Кількість шанувальників творчості гурту обчислювали мільйонами.
Через рік продюсер Арнольд Ленні почав наполягати на випуску нового альбому. Хлопці на кілька місяців буквально оселилися у студії. Підсумком тривалої праці став альбом The Greyest of Blue Skies (2000), який миттєво розійшовся тиражем. Трек Suffocate із цієї платівки став офіційним саундтреком до фільму «Крік 3».
На початку 2001 року колектив вирушив до чергового гастрольного туру. Групу супроводжували у різний час колективи: Cold, Clutch, Unified Theory та Blinker the Star. Popулярність хлопців доводили шанувальники, які впізнавали музикантів на вулиці та просили автографи та фотосесії.
Розквіт популярності гурту Finger Eleven
Над наступним студійним альбомом колектив працював ґрунтовно. Кожен трек музики відпрацьовували до ідеального стану. Підсумком півторарічної праці стали 30 композицій, з яких треба було вибрати лише кілька. Хорошим ходом на той час стала публікація номера телефону, яким міг зателефонувати кожен «фанат». Шанувальники з визнанням поставилися до такого починання колективу.
Знаковою подією стало знайомство з продюсером Johnny K, який працює з колективом Disturbed. Фахівці швидко домовилися. Як результат їхньої спільної праці у 2003 році вийшов третій студійний альбом гурту Finger Eleven. У цей же час хлопці записали композицію Sad Exchange, яка стала саундтреком до голлівудського блокбастера «Сорвиголова».
За традицією після виходу альбому колектив вирушив гастролювати. Цього разу гурт мав виступати з такими колективами, як Evanesence, Cold і Creed. Весною 2004 року композиція Slow Chemical стала саундтреком до бойовика «Каратель». Цього ж року кліп One Thing став найкращим за версією Much Music Video Awards.
Після дворічної перерви, проведеної в нескінченних гастролях Європою та Америкою, колектив розпочав роботу над новою платівкою. Підсумком творчих вишукувань став альбом Themvs. Youvs. Me, який вийшов 4 грудня 2007 року. Шанувальники захоплено зустріли нову роботу музикантів. Треки потрапили до чартів радіостанцій, кліпи набирали перегляди на всіх можливих каналах.
До створення альбому колектив зміг розпочати лише через три роки. Весь цей час хлопці ретельно збирали та обробляли матеріал, щоб порадувати «фанатів» у всьому світі. У 2010 році вийшов студійний запис Life Turns Electric. Робоча назва платівки Living in a Dream не сподобалася продюсерам і довелося вигадати нову.
2012 відзначений в історії колективу безкоштовним великим концертом, проведеним у рамках фестивалю Hard Rock's Old Falls Street. На цьому заході зібралися рок-колективи різних стилів та напрямків, щоб порадувати шанувальників. Доходи від концерту виділили на благодійні потреби. Свято гітарної музики організувала відома компанія Hard Rock Cafe.
Колектив Finger Eleven сьогодні
Остання студійна робота – Five Crooked Lines, яку музиканти записали 31 липня 2015 року. З того часу гурт активно гастролює, записує відео, спілкується з «фанатами» і проводить час на своє задоволення. Їхні треки часто можна почути в популярних комп'ютерних іграх, за якими хлопці проводять вільний від музики годинник.
Як і у багатьох рокерів, колектив має багато кумедних і безглуздих історій. Під час запису одного з альбомів зі стоянки поряд зі студією, де працювали музиканти, було викрадено фірмовий автобус гурту. Злодіїв знайшли, але осад залишився, хоч хлопці і зі сміхом згадують цей епізод свого ненудного життя.
