Фаррух Закіров – співак, композитор, музикант, актор. Шанувальникам він запам'ятався ще як керівник вокально-інструментального ансамблю «Ялла». За тривалий творчий шлях його неодноразово нагороджували державними преміями та престижними музичними нагородами.
Дитячі та юнацькі роки
Закіров родом із сонячного Ташкента. Дата народження артиста – 16 квітня 1946 року. Він мав усі шанси на те, щоб працювати на сцені. Глава сімейства працював професійним музикантом, а мати – вважалася у театрі драми.
У будинок Закірових часто збиралися гості творчих професій. Знайомі батьків співали, читали вірші та грали на музичних інструментах. Завдяки цьому Фаррух із ранніх років творчо розвивався. Він до глибини душі шанував народну творчість рідної країни.
Після закінчення школи він вступив до державної консерваторії. Для себе він вибрав відділення хорового диригування. Незважаючи на те, що обидва батьки для себе обрали творчу професію, вони не підтримали вибір сина. Глава сімейства висловився, що для одного будинку дуже багато музикантів.
Заняття в консерваторії приносили Фарруху велике задоволення. Незабаром він влився до складу місцевого ансамблю ТТХІ. ВІА було створено студентами консерваторії. З 1970 року ансамбль змінив назву. Артисти почали виступати під вивіскою «Ялла». Пройде зовсім небагато часу, і цей колектив знатиме кожен другий житель Радянського Союзу. Участь у «Яллі» відкриє для Закірова великі перспективи у кар'єрі.
Фаррух Закіров: Творчий шлях
Влившись до складу ВІА, Фаррух активно розвивається у вибраному напрямку. У 70-х роках керівником "Яли" був Рожков Герман. Разом із ним хлопці представили меломанам музичний твір «Киз бола», який приніс музикантам першу значну популярність.
З цією піснею музиканти вирушили на перший всесоюзний конкурс. Учасники групи легко пройшли відбірковий тур у Свердловську, після чого вирушили до столиці Росії на фінал. Артистам не вдалося виїхати з конкурсу з перемогою в руках, але «Ялла» все одно засвітилися у потрібний час, у потрібному місці.
Тоді існувало багато вокально-інструментальних колективів, які хотіли зайняти своє місце під сонцем. Далеко не у багатьох виходило утримувати популярність. Цього не можна сказати про «Яллю». На тлі інших – артистів вирізняла оригінальна подача музики. В одній композиції музиканти запросто могли міксувати звучання народних узбецьких інструментів із електрогітарами та електроорганами. Часто пісні ВІА були приправлені східними мотивами у сучасній обробці. Репертуар «Яли» – це пісні російською, узбецькою та англійською мовами.
Закірову вдавалося вчитися в консерваторії та гастролювати із вокально-інструментальним ансамблем. Колектив об'їздив увесь Радянський Союз, але найбільше хлопцям подобалося виступати на батьківщині – в Узбекистані. Іноді треки «Яли» випускала студія звукозапису «Мелодія».
До набуття популярності вокально-інструментальний ансамбль задовольнявся тим, що співаки радували меломанів співом народних композицій. Поступово у репертуарі «Яли» з'являються авторські пісні.
На піку популярності колектив багато гастролював. Активність не всім пішла на користь. За динамікою пішов творчий спад. Це спричинило те, що деякі артисти вирішили назавжди піти з «Яли». Звільнені місця займали нові музиканти. Сьогодні зі «старичків» у вокально-інструментальному ансамблі працює лише Закіров. Крім того, він вважається керівником колективу.
Пік популярності ВІА та Ф. Закірова
Новий виток популярності для «Яли» розпочався 1980 року. Тоді ж відбулася презентація, мабуть, однієї з найвідоміших треків музикантів. Йдеться про пісню «Учкудук» («Три колодязі»). Через кілька років артисти представили шанувальникам однойменної збірки.
На хвилі популярності дискографія вокально-інструментального ансамблю поповнюється ще двома лонгплеями – «Обличчя коханої моєї» та «Музична чайхана». Артисти колесять Радянським Союзом, купаючись у променях слави.
На початку «нульових» Закіров обійняв посаду міністра культури Узбекистану. Нова посада не вплинула на ВІА. Музиканти «Яли» продовжили записувати нові пісні та альбоми.
2002 року відбулася презентація збірки «Ялла. Вибране». Платівку тепло прийняла публіка. Такий гарячий прийом мотивував артистів на запис збірки "Ялла - Grand collection".
За кілька років музиканти відзначили День народження ВІА. 2005 року «Яллі» виповнилося 35 років. І на честь цієї події музики порадували шанувальників святковим концертом. У 2008-2009 роках дискографія гурту поповнилася одразу кількома лонгплеями.
Подробиці особистого життя
Закіров каже, що він щасливий чоловік. Перший шлюб артиста з Наргізою Закіровою з тріском провалився. Як виявилося, Наргіз і Фаррух – абсолютно різні люди. Постійний розбір польотів призвів до розлучення. У цьому шлюбі жінка народила Фарруху сина.
У 1986 році він зв'язав себе узами шлюбу з жінкою на ім'я Ганна. Закіров виховував сина Анни від першого шлюбу як свого. Цікаво, що Фаррух взяв жінку з однорічною дитиною на руках.
Біологічний син Закірова мешкає за кордоном. Він не пішов стопами батьків і для себе вибрав професію, яка далека від творчості.
Фаррух Закіров в даний час
2018 року він кілька разів засвітився на національному узбецькому телебаченні як учасник концертів. Його вокально-інструментальний колектив продовжує виступати, але не так часто, як раніше. Сьогодні здебільшого музиканти зосереджені на корпоративних заходах.
У 2019 році ВІА виступив разом із ретро-артистами. Знаменитості провели серію концертів у РФ. 2020 року колектив відзначив 50-річчя. На честь цієї події у філії МДУ відбулася церемонія нагородження переможців онлайн-конкурсу на виконання композицій популярного колективу.
