Це один з найвідоміших, найцікавіших і найшанованіших рок-гуртів за всю історію популярної музики. У біографії Electric Light Orchestra були зміни у жанровій спрямованості, вона розпадалася і збиралася знову, ділилася навпіл і різко змінювала кількість учасників.
Джон Леннон сказав про те, що пісні почало писати ще важче, бо все вже написано Джеффом Лінном.
Цікаво, що проміжок між передостаннім та останнім студійними альбомами гурту Electric Light Orchestra складає 14 років!
Деякі виконавці за цей термін встигли б створити до півтора десятка платівок і добре на них заробити. Але колектив може дозволити собі довго томити шанувальників виходом нового релізу.
На даний момент ELO - це співак і мультиінструменталіст Джефф Лінн, а також клавішник Річард Тенді. На початку становлення гурту офіційних музикантів у колективі було набагато більше. І загалом ансамбль відповідав останньому слову у назві.
Як все починалося у ELO?
Ідея створити групу, яка виконує рок зі значним використанням класичних струнних та духових інструментів, виникла на початку 1970-х років у Роя Вуда (учасника гурту The Move).
Цією ідеєю Роя всерйоз зацікавився талановитий музикант та співак Джефф Лінн (The Idle Race).
Група Electric Light Orchestra створена на основі гурту The Move. І вона почала ретельно репетирувати новий матеріал. Першою записаною піснею нового колективу стала "10538 Overture". Загалом для дебюту було підготовлено 9 композицій.
Цікаво, що за океаном платівка вийшла за назвою No Answer. Помилка сталася внаслідок телефонної розмови співробітника лейблу United Artists Records із секретарем менеджера групи. На спроби зв'язатися з босом місцевим телефоном дівчина сказала в слухавку: «Не відповідає!».
І вважали, що так називається платівка, і не уточнили. Ці нюанси на комерційну складову композиції не вплинули. Альбом був комерційно неуспішним.
Не вражаюче початок передбачало внесення правок, внаслідок чого виступав Лінн, але чому старанно чинив опір Вуд. І незабаром між ними виникла напруга та відчуження.
Стало зрозуміло, що хтось із них має залишити колектив. Нерви не витримали у Роя Вуда. Вже під час запису другого диска він пішов, забравши скрипаля та горниста. І Рой створив разом із ними гурт Wizzard.
У пресі ходили чутки про розпад гурту, проте Лінн не допустив цього.
До оновленого «оркестру», крім Лінна, увійшли: барабанщик Бів Бівен, органіст Річард Тенді, басист Майк де Альбукерк. А також віолончелісти Майк Едвардс та Колін Вокер, скрипаль Вілфред Гібсон. У такому складі гурт постав перед глядачами на Reading Festival у 1972 році.
На початку 1973 вийшов другий альбом ELO 2. І в ньому була одна з кращих і ефектних композицій за всю кар'єру групи Roll Over Beethoven. Це арт-рокова кавер-версія знаменитого номера Чака Беррі.
У музичному плані звук став менш «сирим», ніж у дебютному альбомі, аранжування були більш злагодженими.
І як тривало?
Під час запису наступного альбому On the Third Day в сольне плавання пішли Гібсон і Вокер. Як скрипаль Лінн запросив Міка Камінскі, а замість Едвардса, який вибув пізніше, він узяв Макдауелла, який повернувся з групи Wizzard.
Колектив наприкінці 1973 року записав новий матеріал. До американського видання додатково увійшов сингл Showdown. Цей опус зайняв 12 позицію в англійському чарті.
Музика в альбомі стала ще більш прийнятною для середнього меломана. А Джефф Лінн неодноразово називав цю роботу найулюбленішою.
Четверта платівка групи Eldorado (1974) була створена концептуальному ключі. Вона стала «золотою» у Штатах. Сингл Can't Get It Out of My Head потрапив до топ-100 Billboard і зайняв 9 позицію.
Face the Music (1975) включав такі хіти, як Evil Woman і Strange Magic. Після студійної роботи гурт з успіхом гастролював США, легко збираючи великі зали та стадіони шанувальників. На батьківщині вони такою шаленою любов'ю не користувалися.
Повернення втраченої популярності ELO
Тільки з виходом наступного року альбому A New World Record справи покращали. Диск очолив топ-10 Великобританії завдяки хітам Livin Thing, Telephone Line, Rockaria!. В Америці лонгплей став платиновим.
В альбомі Out of the Blue також було багато мелодійних пісень. Слухачам дуже сподобався завзятий вступ у вигляді Turn to Stone. А також Sweet Talkin' Woman та Mr. Blue Sky. Після плідної студійної роботи гурт Electric Light Orchestra виїхав у світове турне, що тривало 9 місяців.
Крім багатотонної апаратури, як громіздкі декорації перевозили дорогий макет великого космічного корабля і величезний лазерний екран. У США виступи групи називали «Велика ніч», які за грандіозністю уявлення могли перевершити будь-яку прогресивну групу.
Мультиплатиновий диск Discovery вийшов 1979 року. У ньому гурт піддався модним віянням і не обійшовся без значної кількості диско-мотивів.
Танцювальні ритми в музиці гурту
Завдяки танцювальним ритмам гурт отримав величезні дивіденди у вигляді повних залів на концертах та значних продажів платівок. В альбомі Discovery було безліч хітів - The Diary of Horace Wimp.
На обкладинці в образі Аладдіна був 19-річний парубок на ім'я Бред Гарретт. Згодом він став актором та продюсером.
1980 року Лінн працював над саундтреком до фільму Xanadu. Гурт записав інструментальну частину альбому, а пісні виконала Олівія Ньютон-Джон. Фільм був невдалим у кінопрокаті, але платівка мала величезну популярність.
У наступному концептуальному альбомі Time, присвяченому роздумам про подорож у часі, в аранжуваннях переважали синтезаторні звуки.
Завдяки цьому група набула нових шанувальників, не втративши колишніх. Хоча багато хто жалкував про те, що арт-рок у музиці їх улюбленого гурту зник. Але все-таки із задоволенням слухали і Twilight, Here is the News, та Ticket to the Moon.
Дивні часи Electric Light Orchestra
Альбом Secret Messages продовжив стратегію, обрану під час запису попередньої платівки. Альбом вийшов 1983 року і став першим, випущеним на CD. Тура на його підтримку не було.
В 1986 вийшов Balance of Power, який був записаний тріо у складі: Лінна, Тенді, Бівена. Альбом був не дуже успішним. Тільки хіт Calling America якийсь час протримався у чартах. Після цього було офіційно оголошено про розпуск.
Пізніше Бів Бівен із трьома колишніми учасниками групи відтворив колектив ELO Part II. Він старанно гастролював та виконував композиції Джефа Лінна. Це стало предметом судових розглядів між групою та автором.
В результаті ансамбль Бівена перейменували на The Orchestra, а всі права належали Джеффу.
Повернення Electric Light Orchestra
Черговий студійний альбом Zoom вийшов 2001 року. У його створенні ще взяли участь: Річард Тенді, Рінго Старр та Джордж Харрісон.
У листопаді 2015 року було випущено диск Alone in the Universe. Через два роки Джефф із друзями вирушив у турне «Один у Всесвіті». І того ж 2017 року легендарний колектив включили до «Зали слави рок-н-ролу».
