Дживан Гаспарян – популярний музикант та композитор. Знавець національної музики більшу частину свого життя провів на сцені. Він блискуче грав на дудуку і прославився як геніальний імпровізатор.
Довідка: Дудук являє собою духовий язичковий музичний інструмент. Головна відмінність музинструменту полягає у м'якому, плавному, співучому звучанні.
За час своєї кар'єри маестро записав десятки лонгплеїв традиційної вірменської музики. Він брав участь у створенні музичних супроводів для кінокартин "Остання спокуса Христа", "Гладіатор", "Код да Вінчі", "Хроніки Нарнії" та інших.
Дживан Гаспарян: дитячі та юнацькі роки композитора
Дата народження великого композитора – 12 жовтня 1928 року. Він народився у скромному вірменському поселенні Солак. У його сім'ї не було творчих особистостей, але Дживан – перший, хто вирішив порушити традицію, що склалася. У шестирічному віці він уперше взяв до рук народний вірменський інструмент – дудук.
До речі, він самостійно освоїв гру на музичному інструменті. Батьки не могли дозволити собі найняти вчителя музики, тому Дживан, чисто інтуїтивний рівень, підбирав мелодії. Найімовірніше, вже тоді у хлопчика розкрилися його нахили та природний талант.
Його дитинство не можна назвати щасливим. Єдине, що гріло хлопчика – музика. З моменту настання Другої світової війни голову сімейства відправили на фронт. Матінка незабаром захворіла та померла. Хлопчик вирушив до притулку. Дживан рано подорослішав. Він став самостійним, не зрозумівши всю красу дитячих років.
Творчий шлях Джівана Гаспаряна
У післявоєнний час він почав потихеньку виступати і все частіше з'являвся на сцені. Дебютний професійний виступ Джівана відбувся в столиці Росії, 1947 року. Тоді музикант виступив у складі вірменської делегації на огляді майстрів мистецтв республік Радянського Союзу.
На цьому концерті відбулася одна визначна подія, яка надовго врізалася на згадку про артиста. За виступом музиканта спостерігав сам Йосип Сталін. Вождя настільки вразило те, що робить на дудуку талановитий артист, що після виступу він особисто підійшов до нього, щоб вручити скромний подарунок – годинник.
Його кар'єра розвивалася стрімко. У 50-х він отримав першу престижну нагороду. Перше місце йому приніс музичний конкурс, де він виконав кілька твір на народному вірменському інструменті.
За кілька років музикант був удостоєний золотої медалі ЮНЕСКО. Але його нічого так не гріло, як присвоєння звання народного артиста Вірменської РСР. Ця подія сталася у 73-му році минулого століття.
Пік популярності композитора Джівана Гаспаряна
Розквіт кар'єри маестро припав на початок 80-х років. Він опинився на піку популярності. Наприкінці 80-х композитор представив шанувальникам своєї творчості повноформатний лонгплей, який складався з стародавніх балад рідної країни.
У цей же час мелодія улюбленого музичного інструменту Дживана звучить у кінокартині «Гладіатор». За внесок у представлену стрічку маестро було удостоєно «Золотого глобуса».
Він співпрацював з багатьма радянськими та російськими зірками. На той час співпраця з Гаспаряном означала лише одне – «зловити успіх за хвіст». Твори, над якими працював Гаспарян, на виході виходили стовідсотковими хітами. Щоб підтвердити цю думку, достатньо прослухати композиції «Дудук і скрипка», «Плач серця», «Повіяло прохолодою», «Лезгінка».
Розвиток та самовдосконалення – залишалися головними кредо маестро. Він реалізував себе музикантом і композитором, а тим часом у нього була ще й економічна освіта.
Коли настав час, Гаспарян зрозумів, що готовий поділитися досвідом із підростаючим поколінням. Він став професором Єреванської консерваторії. Дживан вважав за свій обов'язок розвивати національну культуру рідної країни.
Гаспарян підготував понад сім десятків професійних виконавців на дудуку. Він ловив шалене задоволення від викладацької діяльності.
За три роки до смерті, у столиці Росії – Москві, у залі «Заряддя» відбувся святковий концерт на честь Джівана Гаспаряна. На той момент йому виповнилося 90 років. Журналісти, глядачі та запрошені гості, як один твердили, що композитор перебуватиме у чистому розумі. Незважаючи на вік, він вразив публіку своєю життєвою енергетикою та неперевершеною грою на інструменті.
Дживан Гаспарян: подробиці особистого життя
Він ніколи не приховував, що вважає себе однолюбом. Усього себе чоловік присвятив чарівній дружині Астхіку Заргаряну. Вони познайомились у молодості. Жінка так само реалізувала себе у творчій професії.
У цьому шлюбі у пари народилося дві доньки. Одна – реалізувала себе у творчій професії, інша – викладач англійської мови. Астхік і Дживан протягом усього життя залишалися вірними один одному. Це була одна з найміцніших зіркових родин. Дружина Гаспаряна померла у 2017 році.
Цікаві факти про Дживана Гаспаряна
- Композитора у всьому світі знали як «Дядько Дживан».
- Він любив збирати вдома гостей.
- Гаспарян просив називати себе просто Джіваном. Це допомагало йому почуватися молодше.
- Він володар чотирьох золотих медалей ЮНЕСКО.
- Одна із найпопулярніших думок музиканта звучить так: «Людям шкодить політика. Вона вбиває народ. Не можна. Митці не повинні бути пов'язані з цим».
Смерть композитора
В останні роки життя він вів затворницький спосіб життя. Деякий час він жив у США та Вірменії. Гаспарян закінчив із викладацькою діяльністю. Він більше не давав концертів.
Його не стало 6 липня 2021 року. Родичі не почали розголошувати, що призвело до смерті вірменського композитора.
