Calle 13 (Вулиця 13): Біографія групи

Пуерто-Ріко — країна, з якою багато хто асоціює такі популярні стилі поп-музики, як реггетон та кумбія. Ця маленька країна подарувала музичному світу багатьох популярних виконавців.

оголошення

Одним із них є група Calle 13 («Вулиця 13»). Цей дует двоюрідних братів швидко досяг слави на своїй батьківщині та в сусідніх латиноамериканських країнах.

Початок творчого шляху Calle 13

Гурт Calle 13 створений у 2005 році, коли Рене Перес Йоглар та Едуардо Хосе Кабра Мартінес вирішили об'єднати свою любов до хіп-хопу. Дует назвали на честь вулиці, де жив один із членів групи.

Під час виступів та запису альбомів до Рени та Едуардо приєдналася сестра Олена. Музиканти брали участь у пуерто-ріканському русі за незалежність від США.

Calle 13 (Вулиця 13): Біографія групи
Calle 13 (Вулиця 13): Біографія групи

Перші успіхи дійшли музикантів практично після того, як їм вдалося поєднати свої напрацювання. Декілька композицій стали справжніми вуличними хітами.

Молоді люди швидко виступали у популярних пуерто-ріканських клубах. Декілька треків встигли побувати в ротації молодіжних радіостанцій. Перший альбом гурту, названий Calle 13, став справжнім проривом.

Другий альбом не змусив на себе довго чекати. 2007 року вийшла платівка Residente o Visitante. Вона містить кілька треків, виконаних у жанрі хіп-хоп та реггетон. У музиці чітко чути національні мотиви та популярні латиноамериканські ритми.

Перші гроші, які музиканти встигли заробити своєю творчістю, вони використали на мандрівки. У 2009 році хлопці вирушили в тур по Перу, Колумбії та Венесуелі.

Окрім свого виступу у цих країнах, хлопці записували відео. Знятий матеріал ліг в основу документального фільму Sin mapa (Без карти).

Створені музикантами відеозамальовки своїх вражень набули соціальної спрямованості. Фільм номінували на кілька незалежних премій.

У 2010 році дуету Calle 13 видали кубинську візу, це сталося після кількох невдалих спроб. Концерт у Гавані відбувся з приголомшливим успіхом.

Хлопці стали справжніми кумирами кубинської молоді. На стадіоні, де музиканти давали концерт, були присутні 200 тис. глядачів.

Цього ж року вийшов черговий альбом кумирів молоді Entren los que quieran, який містить яскраво соціальні тексти та збільшує величезну армію шанувальників музикантів.

Особливості музичної творчості Calle 13

Основним вокалістом та автором текстів групи Calle 13 є Рене Йоглар (Residente). За музичну частину відповідає Едуардо Мартінес. На даний момент музиканти номінувалися 21 раз на латинську премію «Греммі» та 3 рази на американську. У багажі колективу є п'ять альбомів та кілька синглів.

Висока якість музичного змісту. Хлопці віддають перевагу живим музичним інструментам, на відміну від більшості реперів, які користуються комп'ютерними бітами. Музиканти поєднують жанри реггетон, джаз, сальса, боса-нова та танго. При цьому їхня музика має приголомшливе сучасне звучання.

Calle 13 (Вулиця 13): Біографія групи
Calle 13 (Вулиця 13): Біографія групи

Глибокі тексти та соціальна лірика. У своїй творчості хлопці розповідають про загальнолюдські цінності. Вони проти культури споживання та накопичення багатства.

Residente писав тексти про самобутню культуру латиноамериканців, про те, що всі народи Південної Америки мають духовну спорідненість.

Соціальна спрямованість. Творчість дуету Calle 13 відрізняється соціальною спрямованістю. Окрім своїх музичних композицій, хлопці регулярно влаштовують різноманітні акції. Їхні пісні стали справжнім гімном молоді.

Багато політиків використовують рядки з текстів композицій групи Calle 13 у передвиборних гаслах. В одному із треків музикантів навіть звучить голос міністра культури Перу.

Хто такий гурт Calle 13? Це справжні бунтарі з вулиць, що увірвалися на музичний олімп латиноамериканської музики. Вони читали твердий реп, який вказував на всі проблеми сучасного суспільства.

Тексти дуету викривають політиків, що забрехалися, в них висловлювали ідеї необхідності захисту корінного населення Латинської Америки.

Calle 13 (Вулиця 13): Біографія групи
Calle 13 (Вулиця 13): Біографія групи

Більшість пісень колективу мають дві яскраво виражені теми – свобода та кохання. На відміну від інших реггетон-виконавців, тексти групи мають величезну глибину та високоякісну лірику.

Вони містить справжня мудрість корінних жителів американського материка. Тому хлопців із розпростертими обіймами зустрічають скрізь — від Аргентини та до Уругваю.

Сольні виступи Residente

З 2015 року Рене Перес Йоґлар виступав сольно. Він використав свій старий псевдонім Residente. Після виходу з дуету Calle 13 він не став змінювати напрямок музики і свій погляд на світ. Його тексти також залишаються гостросоціальними.

Все частіше Residente влаштовував шоу у Європі. Багато концертів у Старому світі проходили з величезною кількістю шанувальників, не меншою, ніж на батьківщині музиканта.

Calle 13 (Вулиця 13): Біографія групи
Calle 13 (Вулиця 13): Біографія групи

Група Calle 13 залишила широкий слід у реггетоні та хіп-хоп-музиці Латинської Америки. Композиція Latinoamerica - справжній гімн об'єднання країн, що говорять іспанською мовою.

оголошення

Музиканти зараз беруть участь у сольних проектах, але їхні колишні кліпи досі набирають мільйони переглядів у YouTube, а концерти відбуваються з постійними аншлагами.

наступне повідомлення
Рондо: Біографія групи
Чет Січ 16 , 2020
Рондо — російський рок-колектив, який розпочав свою музичну діяльність у 1984 році. Лідером музичного колективу став композитор та саксофоніст за сумісництвом Михайло Литвин. Музиканти за короткий час накопичили матеріал для створення дебютної платівки «Турнепс». Склад та історія створення музичного колективу Рондо В 1986 колектив «Рондо» складався з таких [...]
Рондо: Біографія групи