Brian Jones – лідер, гітарист, мультиінструменталіст та бек-вокаліст британського рок-колективу The Rolling Stones. Брайану вдалося виділитися рахунок оригінальних текстів і яскравого образу «модника».
Біографія музиканта не позбавлена негативних моментів. Зокрема, Джонс вживав наркотики. Смерть у 27 років зробила його одним із перших музикантів, які склали так званий «Клуб 27».
Дитинство і юність Льюїса Брайана Хопкіна Джонса
Льюїс Браян Хопкін Джонс (повне ім'я виконавця) народився у маленькому містечку Челтнем. Хлопчик все дитинство страждав на астму. Джонс народився не в спокійний час, саме тоді була Друга світова війна.
Незважаючи на лихоліття, батьки Брайана не могли і дня прожити без музики. Це допомагало їм відволіктися від фінансових проблем. Працюючи інженером, глава сімейства чудово грав на фортепіано та органі. Крім того, він співав у церковному хорі.
Мама Джонса працювала вчителем музики, тому навчила Брайана грати на фортепіано. Пізніше хлопець узяв у руки кларнет. Творчий настрій, який панував у будинку Льюїсов, вплинув формування у Джонса інтересу до музики.
Наприкінці 1950-х років Джонс уперше взяв до рук платівку Чарлі Паркера. Він настільки був вражений джазовою музикою, що попросив у батьків придбати саксофон.
Незабаром Брайан опанував гру відразу на кількох музичних інструментах. Але, на жаль, після того, як він відточував майстерність до професійного рівня, йому швидко набридала гра.
На свій 17 день народження батьки подарували йому інструмент, який пройняв його до глибини душі. У руках Джонса опинилася гітара. У цей момент виникла справжня любов до музики. Брайан щодня репетирував та писав пісні.
Brian Jones: шкільні роки
На окрему увагу заслуговує той факт, що Джонс добре навчався у всіх навчальних закладах. Крім того, майбутня зірка захоплювалася бадмінтоном та стрибками у воду. Проте значних успіхів у спорті молодик не домагався.
Пізніше Джонс зазначив для себе, що школа та навчальні заклади піддають учнів деяким загальним правилам. Він уникав носити шкільну форму, намагався виділитися яскравими образами, що не вписувалося у загальноприйняті правила. Така поведінка аж ніяк не могла подобатися вчителям.
Нестандартна поведінка зробила Джонса одним із найпопулярніших учнів школи. Але це дозволило недоброзичливцям зі шкільного керівництва шукати приводи для приборкання недбайливого учня.
Незабаром безтурботність змінилася на деякі проблеми. 1959 року стало відомо про те, що дівчина Джонса, Валері, вагітна. На момент зачаття дитини пара ще не досягла повноліття.
Джонса з ганьбою було вигнано не лише зі школи, а й з дому. Він вирушив у подорож Північною Європою, зокрема країнами Скандинавії. Хлопець підробляв грою на гітарі. Цікаво, що його рідний син, якого назвали Саймоном, ніколи не бачив батька.
Незабаром Брайан повернувся на батьківщину. Подорож призвела до зміни музичного смаку. І якщо раніше в уподобаннях музиканта була класика, то сьогодні він захопився блюзом. Зокрема, його кумирами були Мадді Уотерс та Роберт Джонсон. Трохи пізніше скарбничку музичних уподобань поповнили кантрі, джаз та рок-н-рол.
Браян продовжував жити «одним днем». Його не турбувало майбутнє. Він підробляв у джазових клубах, барах та ресторанах. Зароблені гроші музикант витрачав на покупку нових музичних інструментів. Його неодноразово звільняли із закладів, оскільки він дозволяв собі вільності та брав гроші з каси.
Створення гурту The Rolling Stones
Браян Джонс розумів, що рідне провінційне містечко позбавлене перспектив. Він вирушив підкорювати Лондон. Незабаром молодик познайомився з такими музикантами, як:
- Алексіс Корнер;
- Пол Джонс;
- Джек Брюс.
Музикантам вдалося створити колектив, про який незабаром стало відомо чи не в кожному куточку планети. Зрозуміло, йдеться про групу The Rolling Stones. Браян став професійним блюзменом, якому не було рівних.
На початку 1960-х років Джонс запросив до своєї групи нових учасників. Йдеться про музиканта Ієна Стюарта та вокаліста Міка Джаггера. Мік вперше почув чудову гру Джонса, будучи з другом Кітом Річардсом у The Ealing Club, де Брайан виступав із колективом Алексіса Корнера та вокалістом Полом Джонсом.
З власної ініціативи Джаггер брав Річардса на репетиції, у результаті Кіт став частиною молодого колективу. Незабаром Джонс запропонував музикантам виступати під назвою The Rollin Stones. Назву він «позичив» біля однієї з пісень репертуару Мадді Уотерса.
Дебютний виступ гурту відбувся у 1962 році на майданчику нічного клубу Marquee. Тоді колектив виступав у складі: Джаггер, Річардс, Джонс, Стюарт, як бас-гітарист виступив Дік Тейлор, а також ударник Тоні Чепмен. У наступні кілька років музиканти провели за грою на музичних інструментах та прослуховуванням блюзових треків.
Деякий час колектив грав на майданчиках джазових клубів у передмісті Лондона. Поступово гурт The Rolling Stones набув популярності.
Браян Джонс був «біля керма». Його багато хто сприймав як очевидного лідера. Музикант домовлявся про концерти, знаходив майданчики для репетицій, організовував промоції.
Протягом кількох років Джонс показав себе більш розкутим та привабливим виконавцем, ніж Мік Джаггер. Браяну вдалося затьмарити харизмою всіх учасників культового гурту The Rolling Stones.
Пік популярності гурту The Rolling Stones
Popулярність групи збільшувалася у геометричній прогресії. У 1963 році на талановитих музикантів звернув увагу Ендрю Олдем. Він спробував створити блюзову, грубу альтернативу більш доброзичливій групі The Beatles. Наскільки Ендрю це вдалося судити меломанам.
Прихід Олдема вплинув на настрій Брайана Джонса. Причому зміну настрою не можна назвати позитивним. Відтепер місце лідерів зайняли Джаггер та Річардс, Брайан же був у тіні слави.
Упродовж кількох років авторство багатьох треків у репертуарі колективу приписували Nanker Phelge. Це означало лише одне, що над репертуаром працювала команда Джаггера – Джонса – Річардса – Воттса – Уаймана.
Упродовж творчої кар'єри Джонс демонстрував публіці вміння грати на кількох музичних інструментах. Зокрема, він грав на фортепіано та кларнеті. Незважаючи на те, що Браян був не таким популярним, його все одно натхненно приймала публіка.
Коли у гурту The Rolling Stones з'явилася можливість записувати пісні на професійних, добре обладнаних звукозаписних студіях, Брайан Джонс під впливом збірки Pet Sound (The Beach Boys) та експериментів The Beatles у сфері індійської музики додав духові та струнні музичні інструменти.
У 1960-х років Браян виступав ще й як бек-вокаліст. Обов'язково до прослуховування музичні композиції I Wanna Be Your Man та Walking The Dog. Трохи грубий голос музиканта чути у треках Come On, Bye Bye Johnny, Money, Empty Heart.
Брайану Джонсу та Кіту Річардсу вдалося досягти власної манери гри «гітарного переплетення». Власне, це і стало фірмовим звучанням гурту The Rolling Stones.
Фірмове звучання полягало в тому, що Браян та Кіт одночасно грали або ритм-партії, або соло. Музиканти не робили різницю між цими двома стилями гри. Цей стиль можна почути на платівках Джиммі Ріда, Мадді Уоттерса та Howlin' Wolf.
Розрив із гуртом The Rolling Stones
Незважаючи на гроші, популярність, світову славу, його все частіше знаходили у нетверезому стані у гримерці. Пізніше Брайан почав часто вживати наркотики.
Учасники гурту неодноразово робили зауваження Джонсу. Розбіжності між Джаггером-Річардсом та Джонсом наростали. Його внесок у музику колективу ставав менш вагомим. Джонс задумався про те, що не проти вирушити у вільне плавання.
Музикант пішов із колективу ще в середині 1960-х років. У травні 1968 року Джонс записав свої останні партії для гурту The Rolling Stones.
Brian Jones: сольні проекти
Після виходу з культового колективу Джонс разом зі своєю дівчиною Анітою Палленберг спродюсував та зіграв у німецькому авангардному кінофільмі Mord und Totschlag. Браян записав саундтрек до фільму, запросивши до співпраці музикантів, у тому числі й Джиммі Пейджа.
На початку 1968 року музикант зіграв партію перкусії у неопублікованій версії композиції Боба Ділана All Along the Watchtower у виконанні Джімі Хендрікса. Також він з'явився на одному майданчику з музикантом Дейвом Месоном та колективом Traffic.
Трохи згодом артист виконав партію на саксофоні до треку гурту The Beatles You Know My Name (Look Up The Number). А також взяв участь у записі треку Yellow Submarine. Цікаво, що в останній роботі він створював звук розбитого скла.
Наприкінці 1960-х років Джонс працював із марокканським ансамблем Master Musicians of Joujouka. Посмертно було видано альбом Brian Jones Presents the Pipes of Pan at Joujouka (1971). За своїм звучанням він був схожим на етнічну музику.
Особисте життя Брайана Джонса
Брайан Джонс, як і більшість рокерів, був дуже хуліганистою людиною. Музикант не поспішав обтяжувати себе серйозними стосунками.
Тобто під вінець він не повів жодну зі своїх обраниць. За свої 27 років у Джонса народилося кілька дітей різних жінок.
Brian Jones: цікаві факти
- Браян був упевнений, що неможливо творити у «чистому» вигляді. Наркотики та алкоголь були супутниками талановитого музиканта.
- У відомій фотосесії для одного німецького журналу Брайан Джонс був зображений одягненим у нацистську уніформу.
- Ім'я Брайана Джонса включено до списку "Клуб 27".
- Браян був маленького зросту (168 см), блакитноокий блондин. Проте був одним із перших, хто створив типовий образ «рок-зірки».
- Ім'я Брайана Джонса використовується у назві відомого американського колективу Brian Jones Town Massacre.
Смерть Брайана Джонса
Знаменитого музиканта не стало 3 липня 1969 року. Його тіло виявили у басейні маєтку у Хартфілді. Музикант зайшов у воду лише на кілька хвилин. Дівчина Ганна говорила, що коли дістала його з води, у чоловіка промацувався пульс.
Коли швидка допомога приїхала на місце події, лікарі зафіксували смерть. На думку медичних експертів, смерть настала внаслідок необережності. Серце та печінка загиблого були деформовані внаслідок надмірного вживання наркотиків та спиртних напоїв.
Проте Ганна Уолін наприкінці 1990-х років зробила шокуючу заяву. Дівчина повідомила про те, що музика було вбито будівельником Френком Торогудом. Чоловік зізнався про це водієві гурту The Rolling Stones Тому Кілоку незадовго до своєї смерті. Інших свідків цього дня не було.
У своїй книзі «Вбивство Браяна Джонса» жінка посилалася на незрозумілу і водночас радісну поведінку будівельника Френка Торогуда під час інциденту в басейні. Також колишня подруга знаменитості наголосила на тому, що, на жаль, вона не пам'ятає всіх подій, які супроводжували її 3 липня 1969 року.
