Arvo Pyart – композитор зі світовим ім'ям. Він першим запропонував нове бачення музики, а також звернувся до техніки мінімалізму. Його часто називають «пишучим ченцем». Композиції Арво не позбавлені глибокого, філософського сенсу, але водночас досить стримані.
Дитинство та юність Arvo Pyart
Про дитинство та юність співака відомо небагато. Він народився 11 вересня 1935 року у маленькому естонському містечку Пайде. Музичним мистецтвом хлопчик цікавився з ранніх літ. Будучи школярем, він писав свої перші твори.
У віці Arvo Pyart створив перший шедевр. Йдеться про кантат «Наш сад». Хлопець написав композицію для дитячого хору та оркестру. Пізніше Пярт займався у музичному училищі Таллінна. Після навчання у середній школі він став студентом консерваторії за класом композиції. Арво викладав заслужений музикант Хейно Еллер.
Творчий шлях
Арво ніколи не боявся експериментувати із звучанням. Тому він поєднував класику із сучасним звучанням. У творчості композитора можна почути симфонії, кантати та псалми.
У композиціях артиста є дух аскетизму. Композитор писав твори, які складаються винятково з мажорного чи тільки мінорного звучання. Це і є своєрідна "фішка" естонського творця.
З 1957 по 1967 р. Арво обіймав посаду звукорежисера на місцевому радіо. Крім того, композитор досить часто писав саундтреки до популярних кінофільмів та серіалів. Твори Арво викликали у музичних критиків непідробний інтерес.
Не всі були у захваті від творчості маестро. Одні бачили у мінорних композиціях високий рівень майстерності та професіоналізм. Інші говорили, що твори дуже поверхові за своїм звучанням.
У творчій біографії композитора є й скандали, викликані нерозумінням його творчості суспільством. Громадський резонанс у культурному середовищі викликав «Некролог для оркестру». Тихон Хренников звинуватив Арво у схильності до іноземних впливів. Але представлений витвір зайняв почесне перше місце на конкурсі Всесоюзного товариства композиторів. За перше місце боролося 1 претендентів.
Нові експерименти із звучанням
У 1960-х років композитор почав експериментувати зі звучанням. Так, у його творах виразно чути техніку колажу. В основі представленої техніки – поєднання прийомів авангардної музики та цитування з творів європейської класики.
А ось початок 1970-х років у творчості композитора відзначається вивченням середньовічних музичних технік. У цей час створено індивідуальний стиль творця, який пізніше отримав назву «дзвіночки».
Протягом своєї творчості композитор міг кілька разів перезаписувати свої старі твори. Арво була не чужа робота над власними вадами. Найулюбленішим інструментом артиста став орган.
Творчість естонця обговорили на музичному рівні суспільні проблеми. У його репертуарі є композиція, яку він присвятив Ганні Політковській, убитій 2006 року. А також симфонія 2008 року, адресована Михайлу Ходорковському.
Особисте життя Arvo Pyart
Як виявилося, композитор є однолюбом. Його особисте життя склалося дуже вдало. Дружину Арво звати Норою Пярт. У пари народилося двоє дітей.
На початку 1980-х років сім'я переїхала до Відня ізраїльською візою дружини. Через кілька років Арво та дружина переїхали до Західного Берліна. А 2010 року композитор знову повернувся до Естонії.
Arvo Pyart сьогодні
2020 року композиції естонської знаменитості продовжують звучати в концертних залах різних країн. Особливо шанувальники відзначають твори композитора 1970-х. Концерти маестро проходять у колишніх країнах СРСР, а й там. На поличці Пярта стоїть безліч нагород, фотографії із церемоній нагороджень розміщені в інтернеті.
Крім того, 2020 року Арво Пярто виповнилося 85 років. Ті, хто хоче ближче познайомитися з цією культовою особистістю, обов'язково має подивитися серію документальних фільмів про його творчість:
- Arvo Pärt - And Then Came the Evening and the Morning (1990);
- Arvo Pärt: 24 Preludes for a Fugue (2002);
- Proovime Pärti (2012);
- Mängime Pärti (2013);
- Arvo Pärt - Isegikui ma kõikkaotan (2015).
