Apocalyptica - мультиплатинова симфонічна метал-група з Гельсінкі (Фінляндія).
Спочатку група Apocalyptica сформована як метал-триб'ют-квартет. Потім колектив працював у жанрі неокласичного металу, без використання звичайних гітар.
Дебют гурту Apocalyptica
Дебютний альбом Plays Metallica by Four Cellos (1996), хоч і був провокаційним, був чудово сприйнятий критиками та шанувальниками екстремальної музики у всьому світі.
Жорсткий звук (часто супроводжуваний іншими музикантами) створений за допомогою витончених класичних технік, уміння переосмислювати використання інструментів, а також ударних рифів.
Група досягла успіху в тому, що перетворила свою музику на популярну неокласичну хвилю по всьому світу.
Спільні роботи з іншими виконавцями
Apocalyptica спочатку була квартетом, який включав лише віолончелі. Але пізніше група стала тріо, потім приєдналися барабанщик та вокаліст. У 7th Symphony (2010) вони працювали з барабанщиком Дейвом Ломбардо (Slayer) та вокалістами Гевіном Россдейлом (Bush) та Джо Дюплантьє (Gojira).
Музиканти також були запрошеними гостями на альбомах Sepultura та Amon Amarth. Якось вони гастролювали як бек-групу Ніни Хаген.
Еволюція звучання Apocalyptica
У той час як звучання гурту Apocalyptica з треш-металу перейшло в м'якше, гурт випустив два альбоми: Cult і Shadowmaker. Звук еволюціонував, тепер це прогресивне, симфонічне металеве звучання.
Група Apocalyptica спочатку складалася з класично навчених віолончелістів: Ейкі Топпінен, Макса Лілья, Антеро Маннінена та Пааво Лотжонена.
перший успіх
Група виступила на міжнародному рівні у 1996 році з Plays Metallica by Four Cellos. Цей альбом об'єднав їхній формальний досвід гри на віолончелі з любов'ю до хеві-металу.
Альбом став популярним як у класичних шанувальників, так і металістів. Через два роки гурт Apocalyptica знову вийшов на сцену з роботою Inquisition Symphony. У ній були представлені кавер-версії матеріалів Faith No More та Pantera.
Незабаром Маннінен покинув групу і був замінений Пертту Ківілааксо.
Учасники гурту також додали контрабас і перкусію в мікс для Cult (2001) та Reflections (2003), у якій брав участь запрошений барабанщик Дейв Ломбардо із групи Slayer. Макс Лілля покинув групу, а Мікко Сірен приєднався до неї як постійний барабанщик.
Апокаліптика
Альбом Reflections був перевиданий як Reflections Revised з бонус-треком за участю діви Ніни Хаген. У 2005 році було випущено однойменну роботу Apocalyptica.
У 2006 році вийшла колекція Amplified: A Decade of Reinventing the Cello. Група повернулася до студії наступного року для Worlds Collide.
вокаліст групи Rammstein Тілль Ліндеманн з'явився в альбомі, виконуючи німецьку версію Helden Девіда Боуї. Гурт Apocalyptica випустив концертний альбом у 2008 році. Потім була авантюрна 7th Symphony (2010) з виступами Гевіна Россдейла, Брента Сміта (Shinedown), Лейсі Мослі (Flyleaf).
У 2013 році гурт випустив амбітний диск Wagner Reloaded: Live in Leipzig. А у 2015 році музиканти випустили восьмий студійний альбом Shadowmaker. Вони відмовилися від складу вокалістів, що змінюється, на користь того, щоб покладатися на талант Френкі Переза.
Протягом 2017 року та наступного року гурт гастролював, щоб відсвяткувати 20-річчя дебютного альбому.
Plays Metallica: Live було випущено навесні 2019 року, коли гурт займався написанням та записом студійного альбому.
Декілька причин, щоб ознайомитися з творчістю гурту
1) Вони створили свій унікальний жанр.
Гурт Apocalyptica вийшов на сцену у 1996 році. Ніхто ніколи не бачив таких музикантів. Вони не лише змінили погляди людей на метал, а й створили жанр симфонічного металу на віолончелі.
Хоча багато хто пішов їх стопами, ніхто не зробив це з таким же талантом і прагненням. Альбом Plays Metallica by Four Cellos був новим підходом до хітів від метал-групи. Група Apocalyptica продовжує грати так само всі ці роки.
2) Майстерність гри на сцені.
Кожного разу гурт Apocalyptica, коли виходить на сцену, стає зрозумілим, наскільки їй це подобається. З Антеро в останньому турі гурт знаходився на вершині своєї гри. Цікаво було спостерігати за взаємодією між чотирма віолончелістами та барабанщиком.
Чудова якість гри та їх неймовірна енергія зачаровують. Гурт з легкістю переходить від повільних симфонічних шедеврів до жорстких та енергійних рок-пісень. Музиканти відправляли глядачів у подорож емоцій, що залишило всіх задоволеними до кінця концерту.
3) Гумор.
Група ніколи не сприймала себе дуже серйозно, і вони не бояться повеселитися на сцені та за її межами. У їхніх сетах завжди є кілька гумористичних моментів. Одним із яскравих моментів було знущання над Антеро і те, що Пертту наважився запропонувати Пааво танцювати. Він швидко прийняв його пропозицію. І витяг стілець і встав, щоб станцювати стриптиз, стягнув штани і показав усім свої труси-боксери.
4) Дружба.
Рідко можна знайти групу, яка залишається разом доти, доки виступає, записує матеріал, продовжує отримувати задоволення від подорожей та виступів. Але той факт, що учасники гурту Apocalyptica продовжують отримувати задоволення від спілкування один з одним, надихав. Їхня взаємодія на сцені — одна з ключових частин їх живих виступів. А також одна з багатьох причин, чому фанати продовжують повертатися до цієї групи.
Можливість змінити звичне звучання. Група Apocalyptica ніколи не боялася експериментувати та пробувати щось нове. І за ці роки колектив розширив своє «оригінальне» звучання, не лише створюючи власні композиції, а й додаючи вокал, ударні інструменти та граючи у різних жанрах. Музиканти продали понад 4 млн. альбомів по всьому світу.
