Співак етно-року та джазу, італо-сардинець Andrea Parodi, помер досить молодим, проживши лише 51 рік. Його творчість була присвячена малій батьківщині – острову Сардинії. Співак народної музики не втомлювався знайомити міжнародне поп-тусування з мелодіями рідного краю.
І Сардинія, після смерті співака, режисера та продюсера, увічнила пам'ять про нього. Музейну експозицію, присвячену Андреа, було створено у 2010 році. 2015 року в сардинському місті Нульві було відкрито новий парк, названий його ім'ям. Його спадщина також збереглася у Фонді Андреа Пароді та щорічної премії у галузі світової музики.
Дитинство та юність Andrea Parodi
Нічим не примітне дитинство хлопчика сонячного острова Сардинія. Ріс, навчався у школі, грав у муніципальному оркестрі на духових інструментах. Закінчив Інститут мореплавства, цікавився підводною рибалкою, викладав у своєму ВНЗ. Але музика була його єдиною пристрастю.
Музична кар'єра початок
У віці 22 років Пароді нарешті підходить впритул до виконання своєї мрії. Сардинський музичний гурт Il Coro Degli Angeli поповнився ще одним учасником. Ним став Андреа Пароді. Хлопців, які грають легку фолк та поп-музику, на одному з виступів помітив уже відомий італійський виконавець Джанні Моранді.
Задерикуваті молоді музиканти припали до смаку багатьом, але Моранді побачив більше, ніж інші. Джанні почав активно піарити гурт, залучаючи до своїх виступів. Часто музиканти грали на розігріві, і ставали все більш пізнаваними. Спільні гастрольні поїздки з Моранді приносить їм впізнаваність, а ось слава приходить трохи пізніше.
Перейменувавши гурт у Sole Nero, музиканти виграють престижний італійський конкурс RCA Cento Cittю. Отримують всеіталійську популярність та любов гарячої італійської публіки. А Андреа Пароді заявляє про себе як лідер та головна дійова особа колективу.
Tazenda – перша поп-група Сардинії
Після десятиліття концертної діяльності в Sole Nero, Андреа спільно з Джіно Марієллі та Джіджі Камедо, створюють першу поп-групу Сардинії. Етно-поп-рок-джаз колектив Tazenda виконує пісні сардинською та італійською мовами. Декілька разів беруть участь у мега популярному міжнародному фестивалі «Сан-Ремо».
У 1992 році з композицією Preghiera Semplice перемагають на найбільшому Festivalbar, конкурсі в Кантаджіро. І ця пісня «Проста молитва» приносить їм довгоочікуване визнання та світову славу. Престижна національна премія «Telegatto» вручається їм у номінації «Найкраща група року».
Цей період часу (1988-97 року) найбільш плідний: виходить 5 платівок та збірка "Il sole di Tazenda", а Пароді записує кілька композицій зі світовими знаменитостями. Група відома далеко за межами Сардинії та Італії, але Андреа вирішує залишити колектив і зайнятися сольною кар'єрою.
сольна кар'єра
Наступне десятиліття – час експериментів для Пароді. Він виконує пісні у стилі фолк-джаз, етно-поп. Пробує себе у режисурі та продюсерській діяльності, бере участь у арт-проектах, знімає фільм документального жанру. І все це про неї, рідну Сардинію, її звичаї та культуру. Важливо відзначити, що попри велику популярність перші сольні альбоми Пароді пройшли непоміченими і особливого успіху співаку не принесли.
Але Андреа не звик здаватися і через невеликий проміжок часу його творчість гідно оцінили: у період з 2005 по 2007 рік він був удостоєний премії Lunezia (2005), Maria Carta (2006), Отока (2006), і, посмертно, премії Тенко за диск Rosa Resolza, записаний спільно з Оленою Ледда (2007).
За всю свою творчу кар'єру Андреа записав 13 повноцінних альбомів, а його композиції, записані у співдружності з іншими зірками естради, увійшли до великої збірки світових хітів «World Music – Il giro del mondo in musica».
Його партнерами у різний час були Ел ді Меола, Ноа, Сільвіо Родрігес та багато інших відомих виконавців.
2005-2006 рік. Кінець
2005 року Андреа повертається до старих друзів у Tazenda, записують спільний альбом «Відродження». Вони будують плани на подальше та повертають групі колишню популярність.
Але як грім серед ясного неба надходить новина: у Пароді діагностовано рак. Героїчна боротьба із хворобою не принесла результатів. За три тижні до смерті шанувальники ще побачили свого кумира на сцені. Але 17 жовтня 2006 року Андреа Пароді не стало. Підступна хвороба і цього разу виявилася сильнішою.
Безсмертя Andrea Parodi
Кажуть, що людина жива, поки жива пам'ять про неї. Про Андреа Пароді пам'ятають і зараз. Сотні пісень, тисячі шанувальників, сім'я та діти зберігають пам'ять про співака рідної землі. Після смерті музиканта сім'єю було засновано Фонд його імені, основним завданням якого залишається справа всього життя Андреа.
Культура, мова, звичаї та музика Сардинії має бути відома усьому світу. Фонд займається просуванням цієї ідеї, соціальною підтримкою населення, а щороку, у листопаді, артистам та діячам мистецтва Середземномор'я вручається премія імені Пароді.
