Дідусі хардкора, які майже 40 років тішать своїх шанувальників, спочатку називалися «Zoo Crew». Але потім, з ініціативи гітариста Вінні Стігма, взяли звучніше ім'я – Agnostic Front.
Початок кар'єри Agnostic Front
Нью-Йорк 80-х загруз у боргах і злочинах, криза була помітна неозброєним оком. На цій хвилі, 1982 року, у радикально-панкових колах і виникла група Agnostic Front.
У першому складі групи грали сам Вінні Стігма (ритм-гітара), Дієго (бас-гітара), за ударними знаходився Роб, а вокальні партії дісталися Джону Вотсону. Але, як завжди, буває, перший склад протримався недовго. Хоч і встигли народити міні-альбом United Blood, записаний на Rat Cage Records.
Плинність була величезна. Тільки з приходом у команду фронтмена Роджера Майрета, барабанщика Луї Бітто та басиста Роба Кобула цей нескінченний рух зупинився.
Перший успіх Agnostic Front
Popулярність до «фронтовиків» прийшла не одразу. Все змінилося саме тоді, коли встановився постійний склад групи і в моду увійшов треш. Саме в цей період агностики заявили на весь світ про те, що існує нью-йоркський хардкор. І першим підтвердженням цього став альбом 1984 «Victim in pain».
У наступному лонгплеї, "Cause For Alarm", звучання гурту стало більш "металевим". Це додало колективу нових фанів, а тираж довгограючої платівки досяг стотисячної позначки. Але й тут не обійшлося без скандалів. Старі шанувальники звинуватили гурт у зраді старого стилю, а обивателі – у любові до фашизму.
Справа в тому, що тексти пісень для Agnostic Front писав Піт Стіл («Carnivore»), людина вкрай правих поглядів. Довелося довго спростовувати та «відмиватися» від таких чуток.
Альбом "Liberty And Justice"
1987 року склад групи знову змінився. Двом лідерам стало тісно разом і Вінні залишився командувати один. У колективі, разом зі Стігмою, працювали Стів Мартін (гітара), Алан Петерс (бас) та Вілл Шелпер (ударні).
Демарш Роджера Майєрта виявився недовгим і незабаром знову повернувся. Команда пише новий успішний альбом "Liberty And Justice". Але пригоди Майєрта та його любов до наркотиків приводить його за ґрати, і цілих півтора року у колективі новий фронтмен – Майк Шост. Разом із ним, поки Роджер сидить, команда їде до європейського гастрольного туру.
Початок дев'яностих. Перерва
Після виходу з місць, не настільки віддалених, Майєрт повертається до групи. Всі разом вони записують диск "One Voice" але, всупереч очікуванням, він проходить непоміченим. Наступний альбом «То Be Continued» та концертник «Last Warning» ознаменував відхід гурту у творчу відпустку.
Через 5 років. Продовження
У 1997 році Стігма та Майерт почали обговорювати можливе повернення на сцену та відродження Agnostic Front. І коли топ-панк-лейбл Epitaph Records виявив інтерес до проекту, довгоочікуване воскресіння гурту стало фактом.
Колишні учасники Роб Кабула та Джиммі Коллетті повернулися до колективу і дуже скоро (1998 року) побачив світ новий альбом агностиків «Something's Gotta Give». Наступного року вийшов "Riot, Riot, Upstart". Альбом, записаний у твердому, хардкорівському стилі, характерному для ранніх композицій Agnostic Front.
Швидка послідовність, набір ретро-хардкору захопили фанатів і критиків. Альбоми вийшли більш ніж успішні, а повернення ефектним. 1999 року агностики отримали премію MTV, а 2002 з'явилися на екрані у фільмі Метью Барні.
Двотисячні. Перше десятиліття
Досить довгий час колектив був стабільним, його не залишали учасники. І лише 2001 року пройшла ротація, у групі з'явився новий бас-гітарист: Майк Галло.
Через три роки, у 2004, група підписала контракт із Nuclear Blast, і одразу зазвучала інакше. У тому ж році "фронтовики" випустили новий альбом. "Another Voice" - восьмий повноформатний студійний альбом нью-йоркської хардкор-групи. Це був перший запис на лейблі. Продюсером виступив Джеймі Джастой із гурту «Hatebreed».
У 2006 році вийшов ще один концертний альбом, Live at CBGB-25 Years Of Blood, Honor and Truth. Цей альбом, що говорить назвою (25 років крові, честі та правди) знаменує повернення до кросоверного треш-саунду, який вони грали в 1980-х роках і продовжують грати зараз.
Agnostic Front: Наші дні
Незважаючи на поважний вік, гурт продовжує жити повноцінним життям. 7 березня 2006 року Agnostic Front випустили DVD Live at CBGB, до якого увійшли 19 треків.
Через півтора року світ побачив ще одну збірку композицій, яка отримала назву «Warriors». Один із треків, «For My Family», став продовженням кросоверного треш-звучання гурту та стовідсотковим хітом.
У 2015 році вийшов альбом The American Dream Died, в 2019 - ще один, Get Loud!. Гурт у листопаді вирушив у великий гастрольний тур, який охопив не лише США, а й країни Європи. Вперше мешканці колишнього СРСР мали змогу наживо почути музику улюблених виконавців.
Ставши родоначальниками хардкору, музиканти кілька разів уникали свого стилю трохи вбік, пом'якшуючи звучання. Але щоразу поверталися назад, тішивши своїх фанатів божевільною енергією, яка зникає з віком. Їхні тексти завжди порушували проблеми, що турбують суспільство, і пропонували вихід.
